Els bambús del gènere Bambusa o Dendrocalamopsis de la subfamília bambusoideae de la família Poaceae, són plantes de clima tropical, amb rizoma simpoidal. Creixen en boscos de muntanya de Malàisia.
En negreta, els noms principals:
Els bambús del gènere Bambusa o Dendrocalamopsis de la subfamília bambusoideae de la família Poaceae, són plantes de clima tropical, amb rizoma simpoidal. Creixen en boscos de muntanya de Malàisia.
Bambus[1] (Bambusa) je rod trav z čeledi lipnicovité. Jsou to stromovité nebo keřovité bambusy dorůstající výšky až 20 metrů. Vyskytují se v počtu asi 100 druhů v tropech a subtropech od Indie po Austrálii. Největší počet druhů roste v Číně. Některé druhy jsou pěstovány jako okrasné bambusy nebo mají jedlé výhonky či semena, stébla slouží na různé stavby nebo se štípou a používají na pletené výrobky.
Zástupci rodu bambus jsou stromovité, někdy keřovité nebo i šplhavé dřevnaté trávy, dorůstající výšky od 1 do 20 metrů. Stonek nese několik až mnoho postranních větví, z nichž často 1 až 3 dominují. Uzliny stonku nejsou vystouplé. Větévky spodních větví jsou někdy přeměněné v tuhé nebo měkké trny. Listové pochvy jsou u většiny druhů opadavé. Listy jsou různé velikosti, s nezřetelnými postranními žilkami. Květenství je podepřeno 2 kýlovitými listeny a je složené z pseudoklasů, které jsou většinou nahloučené do hlávek roztroušených po větvích květenství nebo výjimečně jednotlivé. Tyčinek je 6 a mají volné nitky. Semeník je obvykle stopkatý, s krátkou čnělkou zakončenou 3 bliznami. Plodem je obilka.[2]
Stébla Bambusa chungii
Listy Bambusa lako
Stébla Bambusa ventricosa
Květenství Bambusa bambos
Rod bambus zahrnuje asi 100 druhů. Je rozšířen v tropické a subtropické Asii od Indie po Japonsko a přes ostrovy jihovýchodní Asie po Novou Guineu a severní Austrálii. Největší počet druhů se vyskytuje v Číně, kde roste asi 80 druhů, z toho 67 endemických.[2][3]
V minulosti byly do rodu Bambusa řazeny i některé americké druhy, které byly přeřazeny do rodu Guadua.[4][5]
Mnoho druhů tohoto rodu je v tropech a subtropech pěstováno jako okrasné bambusy. Některé druhy dokonce ani nejsou známy z divoké přírody. Mezi zvláště ceněné náleží B. multiplex, B. ventricosa a B. vulgaris. Stébla řady druhů se používají ke stavbě lešení a různých konstrukcí. Štípaná stébla B. albolineata, B. lenta a B. textilis slouží k pletení různých výrobků.[2] Výhonky Bambusa tulda, B. varirostrata, B. gibboides a B. pallida jsou jedlé a v tropické Asii používané po úpravě jako zelenina.[6][2] V některých indických státech jsou semena bambusů tohoto rodu ve směsi s medem konzumovány místo rýže, v Číně se ze semen připravuje mouka.[7]
Bambusa vulgaris 'Wamin'
Kompaktní druh Bambusa multiplex
Jedlé výhonky druhu Bambusa oldhamii
Obrázky, zvuky či videa k tématu bambus ve Wikimedia Commons
Bambus (Bambusa) je rod trav z čeledi lipnicovité. Jsou to stromovité nebo keřovité bambusy dorůstající výšky až 20 metrů. Vyskytují se v počtu asi 100 druhů v tropech a subtropech od Indie po Austrálii. Největší počet druhů roste v Číně. Některé druhy jsou pěstovány jako okrasné bambusy nebo mají jedlé výhonky či semena, stébla slouží na různé stavby nebo se štípou a používají na pletené výrobky.
Bambusa ist eine Pflanzengattung in der Unterfamilie Bambus (Bambusoideae) innerhalb der Familie der Süßgräser (Poaceae oder Gramineae). Die meisten der etwa 150 Arten sind vom tropischen bis ins subtropische Asien verbreitet, weitere Arten findet man in Australien und im pazifischen Raum. Arten in Afrika oder Amerika sind dort Neophyten.[1]
Bambusa-Arten sind ausdauernde, baumartig wachsende, seltener strauchige oder kletternde Gräser, die Höhen von 1 bis 20 Metern erreichen. Die Rhizome sind pachymorph und bilden kurze Rhizomhälse. Die Halme sind holzig und wachsen meist aufrecht bis hängend. Die Internodien sind stielrund, die Knoten nicht vorstehend. Je Knoten werden einige bis viele Äste gebildet, häufig sind einer bis drei größer als die anderen. Die Zweige der tiefer liegenden Äste können kräftige oder schwache Dornen bilden. Die Halmscheiden fallen früh ab oder sind seltener bleibend. Die Halmblattöhrchen sind meist deutlich ausgebildet und am Rand bewimpert. Die Halmspreite steht meist aufrecht und ist nur undeutlich ausgebildet. Die Blattspreiten haben unterschiedliche Größen, querverlaufende Blattadern sind nur undeutlich ausgebildet.[2][3]
Die Blütenstände sind nicht abgeschlossen, die Ährchen bilden an der Basis ein Knospe, aus dem sich wieder ein Ährchen entwickeln kann. Die Ährchen werden daher auch als Scheinährchen, englisch: pseudo spikelet bezeichnet. An der Basis der Blütenstände steht ein breites, zweifach gekieltes Vorblatt. Die Ährchen wachsen selten einzeln, meist zu mehreren oder vielen an den blütentragenden Zweigen. Je Ährchen wird ein Vorblatt gebildet. Jedes Ährchen hat an der Basis ein bis drei Hüllspelzen und/oder eine Knospe mit ein bis drei spelzen- oder spatelförmigen Tragblättern. Die Internodien der Ährchenachse können meist klar unterschieden werden. Je Ährchen werden zwei bis viele (bis zu 13) Blütchen gebildet. Das oberste Blütchen ist sitzend, unfruchtbar oder nur unvollständig ausgebildet. Die Deckspelze ist breit und mehrfach geadert. Die Vorspelze ist zweifach gekielt und das obere Ende ist spitz oder kurz gespalten. Es werden meist drei, selten zwei Schwellkörper gebildet oder Schwellkörper fehlen. Die sechs Staubblätter haben freistehende Staubfäden. Der Fruchtknoten ist meist gestielt, die Spitze verdickt und behaart. Der Griffel ist meist kurz und kräftig. Es werden ab einer jedoch meist drei, lange, behaarte Narben gebildet. Die Karyopse sind stielrund und haben eine behaarte Spitze. Das Perikarp ist etwas verdickt.[2][3]
Das natürliche Verbreitungsgebiet der meisten Arten liegt im tropischen, subtropischen und warm-gemäßigten Asien.[3] 80 Arten kommen natürlich in China vor, davon 67 nur dort.[2] Vier Arten findet man in Afrika, fünf in Australasien, neun im pazifischen Raum, fünf in Südamerika und eine in Nordamerika.[3]
Die Gattung Bambusa gehört zur Tribus Bambuseae in der Unterfamilie Bambus (Bambusoideae) innerhalb der Familie der Süßgräser (Poaceae oder Gramineae).[4] Sie wurde 1789 durch Johann Christian Daniel von Schreber in Genera Plantarum, 1, S. 236 aufgestellt. Bambusa Schreb. nom. cons. wurde konserviert gegenüber dem bereits 1788 veröffentlichten Namen Bambos Retz. nom. rej. Typusart ist Bambusa arundinacea (Retz.) Willd.[5][4] Weitere Synonyme für Bambusa Schreb. sind: Arundarbor Rumph. ex Kuntze nom. superfl., Dendrocalamopsis Q.H.Dai & X.L.Tao, Dendrocalamopsis (L.C.Chia & H.L.Fung) Keng f. nom. illeg., Fimbribambusa Widjaja, Ischurochloa Buse, Leleba Rumph. ex Nakai, Lingnania McClure, Neosinocalamus Keng f., Pseudobambusa T.Q.Nguyen, Tetragonocalamus Nakai.[1]
Es werden vier Untergattungen unterschieden:[2]
Der Gattung werden über 100 (etwa 153) Arten zugeordnet:[1]
Nicht mehr zu dieser Gattung werden gerechnet:[1]
Die meisten Arten der Gattungen werden kultiviert und sind sonst nicht oder nur in sehr begrenzten Populationen bekannt. Mehrere Arten (Bambusa lapidea, Bambusa pervariabilis, Bambusa rigida, Bambusa sinospinosa und Bambusa tuldoides) werden für Zimmerei-Arbeiten verwendet, die Halme anderer Arten (Bambusa albolineata, Bambusa lenta und Bambusa textilis) werden gespalten und die Fasern verwoben, die Sprösslinge von Bambusa gibboides und Bambusa variostriata werden gegessen und Bambusa multiplex, Bambusa ventricosa und Bambusa vulgaris sind bekannte Zierpflanzen.[2]
Bambusa ist eine Pflanzengattung in der Unterfamilie Bambus (Bambusoideae) innerhalb der Familie der Süßgräser (Poaceae oder Gramineae). Die meisten der etwa 150 Arten sind vom tropischen bis ins subtropische Asien verbreitet, weitere Arten findet man in Australien und im pazifischen Raum. Arten in Afrika oder Amerika sind dort Neophyten.
Ko e pitu pe kofe ko e fuʻu ʻakau ia, ko e mohuku lahi ʻaupito.
Ko e pitu pe kofe ko e fuʻu ʻakau ia, ko e mohuku lahi ʻaupito.
Bambusa is a large genus of clumping bamboos.[3] Most species of Bambusa are rather large, with numerous branches emerging from the nodes, and one or two much larger than the rest. The branches can be as long as 11 m (35 ft).
They are native to Southeast Asia, South Asia, China, Taiwan, the Himalayas, New Guinea, Melanesia, and the Northern Territory of Australia. They are also reportedly naturalized in other regions, e.g. Africa, Americas, and various oceanic islands.[2][4][5][6]
Fossil leaves of †Bambusa ilinskiae are described from the Miocene deposits of the Carpathians. The fossil leaves of †Bambusa lugdunensis are known mainly from the Miocene of the Massif du Coiron in Ardèche, France, Miocene of Bełchatów in Poland, Middle Miocene of Austria, the Neogene of the Transcarpathians and the Pliocene of southern France.[7] Findings of fossil Bambusa leaf impressions of Messinian age (ca. 5.7 Ma) from Monte Tondo in the Romagna Apennines in northern Italy, are similar to fossil †Bambusa lugdunensis leaves.[8]
Bambusa is a large genus of clumping bamboos. Most species of Bambusa are rather large, with numerous branches emerging from the nodes, and one or two much larger than the rest. The branches can be as long as 11 m (35 ft).
They are native to Southeast Asia, South Asia, China, Taiwan, the Himalayas, New Guinea, Melanesia, and the Northern Territory of Australia. They are also reportedly naturalized in other regions, e.g. Africa, Americas, and various oceanic islands.
Las plantas del género Bambousa son bambúes de clima tropical. Tiene cerca de 37 especies pertenecientes a la familia de las poáceas.[1][2] Es originaria de Asia tropical.
Son bambúes altos, densamente cespitosos; con rizomas paquimorfos; tallos leñosos, cilíndricos, fistulosos; complemento de las ramas con 1 rama mayor por nudo, acompañadas por varias ramas basales menores, fasciculadas, raramente con espinas; plantas hermafroditas. Hojas del tallo con las vainas prontamente deciduas, a menudo auriculadas, no pseudopecioladas; láminas pequeñas, en general erectas, raramente reflexas, persistentes; hojas de las ramas pseudopecioladas, con lígulas externas e internas; setas orales generalmente presentes. Inflorescencias una serie de pseudoespiguillas sésiles agrupadas, dispuestas en un raquis afilo; espiguillas con varios flósculos; desarticulación entre los flósculos; brácteas basales estériles varias; lemas subiguales, 11–19-nervias, sin aristas; páleas con 2 quillas ciliadas, no aladas; lodículas 2–3; estambres 6; estigmas 3. Fruto una cariópside; hilo linear.[3]
El género fue descrito por Johann Christian Daniel von Schreber y publicado en Genera Plantarum 1: 236. 1789.[3] La especie tipo es: Bambusa arundinacea (Retz.) Willd.
Bambousa: nombre genérico latinizado del nombre vernáculo malayo bambú.[1]
Tiene un número de cromosomas de: x = 12. 2n = 46 (Guadua), o 24, 48, 70, y 72. 4 y 6 ploidias (raremente diploide). Cromosomas ‘pequeños’.[1]
Las plantas del género Bambousa son bambúes de clima tropical. Tiene cerca de 37 especies pertenecientes a la familia de las poáceas. Es originaria de Asia tropical.
Bambusa est un genre de plantes monocotylédones de la famille des Poaceae, originaire d'Asie tropicale.
Ce genre comprend une quarantaine d'espèces. L'espèce-type est Bambusa arundinacea, le bambou géant épineux. La plupart des espèces de Bambusa sont des bambous de taille plutôt grande, avec de nombreuses ramifications prenant naissance au niveau des nœuds, une ou deux étant beaucoup plus grandes que les autres. Les tiges peuvent atteindre 11 m de haut.
Selon World Checklist of Selected Plant Families (WCSP) (9 juillet 2016)[1] :
Bambusa est un genre de plantes monocotylédones de la famille des Poaceae, originaire d'Asie tropicale.
Ce genre comprend une quarantaine d'espèces. L'espèce-type est Bambusa arundinacea, le bambou géant épineux. La plupart des espèces de Bambusa sont des bambous de taille plutôt grande, avec de nombreuses ramifications prenant naissance au niveau des nœuds, une ou deux étant beaucoup plus grandes que les autres. Les tiges peuvent atteindre 11 m de haut.
Bambus (lat. Bambusa) je rod biljaka iz porodica trava (Poaceae) sa preko 150 vrsta. Potječe iz Indije, pretežno raste u tropskim i suptropskim područjima južne, jugoistočne i istočne Azije i sjeverne Australije. Bambus ima šuplju drvenastu stabljiku razdijeljenu člancima koja naraste do 30 m. Cvate vrlo rijetko (neke vrste 30-120 godina).
U dijelovima istočne Azije postoje šume bambusova drva (u Japanu čini većinu šume). Često se uzgaja i kao vrtno bilje. U Aziji se stabljike bambusa koriste za izgradnju kuća i mostova, izradu namještaja i vodovodnih cijevi te za proizvodnju papira i lula za pušenje. Pupoljci bambusa se koriste u prehrani. Bambus je u Kini simbol dugovječnosti, a u Indiji prijateljstva.
Bambus (lat. Bambusa) je rod biljaka iz porodica trava (Poaceae) sa preko 150 vrsta. Potječe iz Indije, pretežno raste u tropskim i suptropskim područjima južne, jugoistočne i istočne Azije i sjeverne Australije. Bambus ima šuplju drvenastu stabljiku razdijeljenu člancima koja naraste do 30 m. Cvate vrlo rijetko (neke vrste 30-120 godina).
U dijelovima istočne Azije postoje šume bambusova drva (u Japanu čini većinu šume). Često se uzgaja i kao vrtno bilje. U Aziji se stabljike bambusa koriste za izgradnju kuća i mostova, izradu namještaja i vodovodnih cijevi te za proizvodnju papira i lula za pušenje. Pupoljci bambusa se koriste u prehrani. Bambus je u Kini simbol dugovječnosti, a u Indiji prijateljstva.
Bambusa est genus cui sunt circa 130 species Bambusearum scandentium.[2] Hae species plerumque sunt altissimae, multos ramos in nodo habentes, quorum singulus vel bini aliis ramis sunt multo maiores. Inveniuntur in tropicis et subtropicis Asiae regionibus, praecipue in tropicis humidis.
Haec stipula ad biologiam spectat. Amplifica, si potes! Bambusa est genus cui sunt circa 130 species Bambusearum scandentium. Hae species plerumque sunt altissimae, multos ramos in nodo habentes, quorum singulus vel bini aliis ramis sunt multo maiores. Inveniuntur in tropicis et subtropicis Asiae regionibus, praecipue in tropicis humidis.
Bambusa is een geslacht uit de grassenfamilie (Poaceae). Deze soorten zijn veelal grotere bamboes en komen voor in tropisch en subtropisch Azië.[1]
Bambusa is een geslacht uit de grassenfamilie (Poaceae). Deze soorten zijn veelal grotere bamboes en komen voor in tropisch en subtropisch Azië.
Bambusa Schreb. é um género botânico pertencente à família Poaceae, subfamília Bambusoideae, tribo Bambuseae.[1]
O gênero é constituído por aproximadamente 390 espécies de bambus, geralmente gigantes.
Estas espécies ocorrem na África, Ásia, Australásia, Pacífico, América do Norte e América do Sul.
Bambusa Schreb. é um género botânico pertencente à família Poaceae, subfamília Bambusoideae, tribo Bambuseae.
O gênero é constituído por aproximadamente 390 espécies de bambus, geralmente gigantes.
Estas espécies ocorrem na África, Ásia, Australásia, Pacífico, América do Norte e América do Sul.
Окремі екземпляри сягають висоти 36 м. Стовбури порожнисті і складаються із секцій, можуть використовуватися для виробництва меблів, внутрішньої обробки будинків, будівництва човнів. Молоді пагони їстівні, зі стебел роблять папір.
Ботанікам відомі близько 92 родів бамбуків, а кількість різновидів (від карликових до високих) сягає 5 000. Майже всім бамбукам притаманне пришвидшене зростання, швидкий розвиток. Адже бамбуки продовжують рости і після заходу сонця. Полюбляють вологі і добре дреновані землі. Раз на 40 чи 120 років (в залежності від різновиду) бамбук цвіте, дає насіння і масово гине.
В Азії бамбуки мають велику життєздатність і протидію несприятливим умовам навколишнього середовища. Деякі різновиди ростуть в горах на висоті до 5 000 метрів над рівнем моря і витримують морози до 24 градусів за Цельсієм. В Західній Європі, незважаючи на території з субтропічним кліматом, до XIX століття бамбуки не росли.
Ботаніка була улюбленою наукою в Європі з кінця XVII столітті . Виникають оранжереї і невеликі ботанічні сади, що пов'язане з розквітом садово-паркового мистецтва. Виникають приватні колекції рослин у Франції, Нідерландах, Англії, Російській імперії.
Лише з появою швидкісних кораблів перші зразки коріння бамбука вдалося успішно транспортувати до Англії у 1827 році — зазвичай коріння не витримувало довгого перевезення і вмирало.
Спроби отримати плантацію бамбуку зробив і француз негоціант, постачальник прянощів Ожен Мазе́ль. У 1855 р. йому нарешті вдалося придбати ділянку землі в Південній Франції біля містечка Андюз. Адже там був субтропічний клімат і більш-менш сприятливі землі. Вода до плантації надходила каналом від місцевої річки. Втім Мазель збанкрутів і був вимушений продати свій бамбуковий сад у 1890 р. Проте його справу підхопили однодумці і бамбук отримав поширення в Європі.
В XX столітті столітті стало відомо, що бамбуки ростуть на всіх континентах, окрім Антарктиди. Різновиди бамбуку ростуть навіть на висоті 4.000 метрів над рівнем моря в Гімалаях та Андах.
Перевезення рідкісних чи зникаючих видів тварин в зоопарки теж сприяє розповсюдженню бамбуків. Власні плантації бамбука отримав, наприклад, зоопарк в Единбурзі, після того як туди перевезли велетенських панд з Китаю, головних «споживачів» бамбуку. Плантації бамбуків мають і Нідерланди. В Німеччині діє фірма, що спеціалізується на постачанні кормів в зоопарки, серед яких є різні види бамбуків, адже бамбук — рослинна їжа не тільки для панд, а і для гірських горил Центральної Африки, для бамбукових лемурів острову Мадагаскар. Молоді пагони і насіння бамбуку, багаті природними цукрами — їжа азійських пацюків, чисельність яких стрімко зростає в роки визрівання бамбукового насіння перед масовим вимиранням та відразу після нього. Мешканці країн Азії не можуть ігнорувати періоди масового розпліднення пацюків і через втрати врожаїв рису, який теж поїдають пацюки, і через загрозу поширення тяжкої інфекційної хвороби — чуми, тому що певні регіони Азії є природними осередками чуми.
Коріння бамбуку з пагоном
Phyllostachys nigra в Лондоні під вологим снігом
В Україні бамбук росте в парку палацу Раєвських, на території музею А. П. Чехова в Ялті і ботанічних садах Криму.
В 1964 році у Нікітському ботанічному саді існував бамбуковий гай, бамбуки в якому виростали до 6 метрів у висоту за місяць.[1]
Бамбук є цінною сировинною рослиною. З нього виготовляють вази, посуд, будівельні матеріали. Молоді м'які пагони широко використовуються в кулінарії.
Гігантський бамбук (Dendrocalamus giganteus) у берлінському ботанічному саду
Молоді пагони phyllostachys aureosulcata
Phyllostachys aurea, морозостійкий бамбук, розповсюджений у Центральній Європі
Бамбуковий ліс, утворений Phyllostachys edulis в японській префектурі Камакура
Бамбук в Японії
Графіті
Chi Tre hay chi Hóp (danh pháp khoa học: Bambusa) là một chi lớn thuộc họ Poaceae có 32 loài. Chi này chủ yếu là các loài cây lớn, có nhiều nhánh tại một đốt và có một hoặc hai đốt to hơn các đốt còn lại. Chi này phân bố ở các khu vực nhiệt đới và bán nhiệt đới của châu Á, đặc biệt là khu vực nhiệt đới gió mùa và ẩm.
Các chi sau đôi khi cũng được xếp chung vào chi Bambusa:
Chi Tre hay chi Hóp (danh pháp khoa học: Bambusa) là một chi lớn thuộc họ Poaceae có 32 loài. Chi này chủ yếu là các loài cây lớn, có nhiều nhánh tại một đốt và có một hoặc hai đốt to hơn các đốt còn lại. Chi này phân bố ở các khu vực nhiệt đới và bán nhiệt đới của châu Á, đặc biệt là khu vực nhiệt đới gió mùa và ẩm.
Các chi sau đôi khi cũng được xếp chung vào chi Bambusa:
Arundarbor Kuntze Bonia Balansa Eremocaulon Soderstrom & Londoño (bao gồm Criciuma Soderstrom & Londoño) Guadua Kunth Holttumochloa K.M.Wong Ischurochloa Büse Kinabaluchloa K.M.Wong Leleba Nakai Lingnania McClure Maclurochloa K.M.Wong Mullerochloa K.M.Wong Neololeba Widjaja Soejatmia K.M.Wong Tetragonocalamus NakaiBambusa Schreb.
Виды
Бамбу́к (лат. Bambúsa) — род многолетних вечнозелёных растений семейства Злаки. Род включает в себя около 130 видов, растущих, в основном, в тропических и субтропических регионах Азии, особенно распространены во влажных тропиках[2].
Одревесневающие стебли (соломины) — высотой до 35 м, в верхней части сильно разветвлённые. Растут очень быстро (до 0,75 м в сутки), представители рода (как и подсемейства) — одни из наиболее быстрорастущих растений на Земле[3]. Листья ланцетные, с очень короткими черешками. Колоски многоцветковые, расположены по одному или в группах на особых ветвях, которые обычно несут лишь чешуевидные листья. Цветки обоеполые, анемофильные (ветроопыляемые). Зерновки обычно выпадают из цветковых чешуй, распространяются водными потоками или животными. Каждая группа, клон[2] или вся популяция в районе цветёт раз в течение нескольких десятилетий[4], причём одновременно и очень обильно, после плодоношения как правило отмирает[2] полностью или погибают только наземные побеги, а корневища сохраняются.
Бамбук является хорошим строительным материалом из-за скорости роста, также в сушеном виде его используют при создании духовых трубок и желобов.
По информации базы данных The Plant List, род включает 137 видов[5]:
Бамбу́к (лат. Bambúsa) — род многолетних вечнозелёных растений семейства Злаки. Род включает в себя около 130 видов, растущих, в основном, в тропических и субтропических регионах Азии, особенно распространены во влажных тропиках.
簕竹属（学名：Bambusa），又称刺竹属，禾本目禾本科的一属，是竹亚科竹族中的一个大属，有约137种和多数培育变种，原产于亚洲的热带和亚热带的季风湿热地区，多数品种植株矮小丛生，也有几种高大品种，有多种园艺观赏品种。在中国，主要生长在长江以南各地，但目前许多观赏品种已经被引种到北方，以及欧洲、美洲各地。
本属至少有137个受承认的物种[1]，部份物种如下：
_4.jpg)
_(11497661765).jpg)
_-_Wangjianglou_Park_-_Chengdu,_China_-_DSC05829.jpg)
.jpg)
