Окремі екземпляри сягають висоти 36 м. Стовбури порожнисті і складаються із секцій, можуть використовуватися для виробництва меблів, внутрішньої обробки будинків, будівництва човнів. Молоді пагони їстівні, зі стебел роблять папір.
Ботанікам відомі близько 92 родів бамбуків, а кількість різновидів (від карликових до високих) сягає 5 000. Майже всім бамбукам притаманне пришвидшене зростання, швидкий розвиток. Адже бамбуки продовжують рости і після заходу сонця. Полюбляють вологі і добре дреновані землі. Раз на 40 чи 120 років (в залежності від різновиду) бамбук цвіте, дає насіння і масово гине.
В Азії бамбуки мають велику життєздатність і протидію несприятливим умовам навколишнього середовища. Деякі різновиди ростуть в горах на висоті до 5 000 метрів над рівнем моря і витримують морози до 24 градусів за Цельсієм. В Західній Європі, незважаючи на території з субтропічним кліматом, до XIX століття бамбуки не росли.
Ботаніка була улюбленою наукою в Європі з кінця XVII столітті . Виникають оранжереї і невеликі ботанічні сади, що пов'язане з розквітом садово-паркового мистецтва. Виникають приватні колекції рослин у Франції, Нідерландах, Англії, Російській імперії.
Лише з появою швидкісних кораблів перші зразки коріння бамбука вдалося успішно транспортувати до Англії у 1827 році — зазвичай коріння не витримувало довгого перевезення і вмирало.
Спроби отримати плантацію бамбуку зробив і француз негоціант, постачальник прянощів Ожен Мазе́ль. У 1855 р. йому нарешті вдалося придбати ділянку землі в Південній Франції біля містечка Андюз. Адже там був субтропічний клімат і більш-менш сприятливі землі. Вода до плантації надходила каналом від місцевої річки. Втім Мазель збанкрутів і був вимушений продати свій бамбуковий сад у 1890 р. Проте його справу підхопили однодумці і бамбук отримав поширення в Європі.
В XX столітті столітті стало відомо, що бамбуки ростуть на всіх континентах, окрім Антарктиди. Різновиди бамбуку ростуть навіть на висоті 4.000 метрів над рівнем моря в Гімалаях та Андах.
Перевезення рідкісних чи зникаючих видів тварин в зоопарки теж сприяє розповсюдженню бамбуків. Власні плантації бамбука отримав, наприклад, зоопарк в Единбурзі, після того як туди перевезли велетенських панд з Китаю, головних «споживачів» бамбуку. Плантації бамбуків мають і Нідерланди. В Німеччині діє фірма, що спеціалізується на постачанні кормів в зоопарки, серед яких є різні види бамбуків, адже бамбук — рослинна їжа не тільки для панд, а і для гірських горил Центральної Африки, для бамбукових лемурів острову Мадагаскар. Молоді пагони і насіння бамбуку, багаті природними цукрами — їжа азійських пацюків, чисельність яких стрімко зростає в роки визрівання бамбукового насіння перед масовим вимиранням та відразу після нього. Мешканці країн Азії не можуть ігнорувати періоди масового розпліднення пацюків і через втрати врожаїв рису, який теж поїдають пацюки, і через загрозу поширення тяжкої інфекційної хвороби — чуми, тому що певні регіони Азії є природними осередками чуми.
Коріння бамбуку з пагоном
Phyllostachys nigra в Лондоні під вологим снігом
В Україні бамбук росте в парку палацу Раєвських, на території музею А. П. Чехова в Ялті і ботанічних садах Криму.
В 1964 році у Нікітському ботанічному саді існував бамбуковий гай, бамбуки в якому виростали до 6 метрів у висоту за місяць.[1]
Бамбук є цінною сировинною рослиною. З нього виготовляють вази, посуд, будівельні матеріали. Молоді м'які пагони широко використовуються в кулінарії.
Гігантський бамбук (Dendrocalamus giganteus) у берлінському ботанічному саду
Молоді пагони phyllostachys aureosulcata
Phyllostachys aurea, морозостійкий бамбук, розповсюджений у Центральній Європі
Бамбуковий ліс, утворений Phyllostachys edulis в японській префектурі Камакура
Бамбук в Японії
Графіті
