Зинаида мандалагы (лат. Tulipa zenaidae), (Vved.) - Пияз түбүнүн диаметри 3 см, кабыктары калың, кара, кара-күрөң, ичи жогору жана төмөн бөлүгүнөн жабышкан чачтай түктүү. Жалбырактарынын алдыңкы жагы топуракка көмүлүп, гүлүнүн сабагы жокко эсе болгондуктан, гүлү топурак кыртышында жайгашкандай көрүнөт. Сабагы кызгылт көк сымал, узундугу 10-15 см, жарык аз тийген көлөкө жерлерде 40 см ге чейин жетиши мүмкүн. Жалбырагы 3, ири, сүйрү, көгүлтүр–күңүрт жашыл, тарамыштары жылаңач жана ачык көрүнүп турат. Гүлү бир, сары, сырткы жагы кызыл, узундугу 5 см. Кыска сабагы өсүмдүктүн баалуулугун төмөндөтөт. Гүл коргонунун сырткы желекчелери сүйрү же кыска ромбик сымал; ичкилери – тескерисинен сүйрү. Гүлүнүн борбору кара жылдызча сымал. Аталык жипчеси сары же кара. Чаңдыгы сары.
Апрелң-майда гүлдөйт. Жаратылышта жана маданий өстүрүүдө уругу менен көбөйөт. Жалпы жана өлкөдө таралуусу. Кыргыз тоо кыркасы (Кыргызстан, Түштүк Казакстан).
Бөксө жана шагылдуу тоолордун этек жактарындагы ар кыл чөп-бетегелүү талаалардын жана бадалдардын арасында кездешет.
Жаратылыштагы саны чектелген.
Адамдын чарбачылык аракеттери: жаз айларында мал жаюу, гүлдөрүн үзүү, пияз түптөрүн казып алуу.
Интродукциялоого начар ыңгайлашкан, көчөттөрү тез эле солуп калат. Бишкек шаарынын шарттарында апрелң айынын орто ченинде гүлдөп, гүлдөөсү 8-10 күнгө созулат. Урук байлоосу жокко эсе.
Кыргыз ССРинин Кызыл китебине (1985) киргизилген.
Түрдүн эң жыш өскөн аймактарында ботаникалык заказниктерди уюштуруп, популяциясынын абалына иликтөө жүргүзүү. Мал жайып, массалык түрдө гүлүн чогултуп, пияз түбүн казып алууга тыюу салуу керек.
VU. Кыргыз тоо кыркасында чектелген аймактарды ээлегендиктен жоголуп кетүү коркунучунун алдында турган, сейрек кездешүүчү чукул (кууш) эндем түр.
Зинаида мандалагы (лат. Tulipa zenaidae), (Vved.) - Пияз түбүнүн диаметри 3 см, кабыктары калың, кара, кара-күрөң, ичи жогору жана төмөн бөлүгүнөн жабышкан чачтай түктүү. Жалбырактарынын алдыңкы жагы топуракка көмүлүп, гүлүнүн сабагы жокко эсе болгондуктан, гүлү топурак кыртышында жайгашкандай көрүнөт. Сабагы кызгылт көк сымал, узундугу 10-15 см, жарык аз тийген көлөкө жерлерде 40 см ге чейин жетиши мүмкүн. Жалбырагы 3, ири, сүйрү, көгүлтүр–күңүрт жашыл, тарамыштары жылаңач жана ачык көрүнүп турат. Гүлү бир, сары, сырткы жагы кызыл, узундугу 5 см. Кыска сабагы өсүмдүктүн баалуулугун төмөндөтөт. Гүл коргонунун сырткы желекчелери сүйрү же кыска ромбик сымал; ичкилери – тескерисинен сүйрү. Гүлүнүн борбору кара жылдызча сымал. Аталык жипчеси сары же кара. Чаңдыгы сары.
Вид описав у 1854 році російський ботанік Карл фон Мерклін (1821—1904), спираючись на збори з околиць Бухари. Видову назву дав на честь першого збирача, натураліста і мандрівника Олександра Лемана (1814—1842), російського ботаніка, який в 1840—1842 рр. збирав рослини Середньої Азії за завданням Петербурзького ботанічного саду. Повертаючись із цієї експедиції, Леман помер від лихоманки в Симбірську у віці 28 років. Колекції його обробив Олександр Бунге (1803—1890), склавши перелік з 1526 видів, що включав 11 нових для науки родів і 159 нових видів.
Трав'яниста цибулинна рослина близько 50 сантиметрів заввишки. Має міцний опушений квітконос, оточений чотирма парними, хвилястими, вигнутими, темно-зеленим листками. Нижні листки більші, довгі, близько 20 сантиметрів заввишки і 3 сантиметри завширшки, мають довгасту зауженну догори форму. Верхні листки значно менші, близько 10 сантиметрів заввишки і 9 міліметрів завширшки, мають вузьку лінійну форму із завуженим догори кінцем. На кінці квітконоса розташовується велике келихоподібне суцвіття, близько 7 сантиметрів заввишки з вигнутими назовні пелюстками. Пелюстки, що мають червоні, жовті або строкаті відтінки з чорною основою, оточують пучок тичинок і пиляків темно-фіолетового кольору. Плід — тристулкова витягнута коробочка, до 3 сантиметрів завдовжки і 1,5 сантиметрів завширшки, з насінням. Доросла, сформована рослина має близько 250 насінин. Невелика цибулина, близько 3 сантиметрів в діаметрі повністю покрита шкірястими невеликими лусочками темно-коричневого або чорного кольору. Цвіте у квітні протягом 1,5-2 місяців, плодоносить в кінці травня-червні. Розмноження насіннєве і вегетативне.
Tulipa lehmanniana близький до Tulipa behmiana (укр. Тюльпан Бема), описаного Альбертом Регелєм у 1879 році. Границі ареалів цих двох видів дотичні. Систематики розглядають Tulipa behmiana як східну расу Tulipa lehmanniana.
Росте на пісках і виходах строкатокольорових порід, в піщаних і кам'янистих пустелях.
Тюльпан Лемана в дикому виді зустрічається в Казахстані, Таджикистані, Туркменістані, Узбекистані, Афганістані, Ірані та Пакистані (Белуджистан). У Казахстані росте в пустелі Кизилкум, рідше зустрічається в Мойинкумі і південно-західній частині Бетпакдале (Південно-Казахстанська і Жамбилська області).
Tulipa lehmanniana занесений до Червоних книг Казахстану, Таджикистану, Туркменістану і Узбекистану.
Випробуваний в культурі в ботанічних садах Ташкента, Душанбе, Києва, Санкт-Петербурга. Скрізь нестійкий. В Алмати вирощувався з 1965 року, випав на 4-5-й рік.
Високодекоративний вид. Потребує розробки спеціальних прийомів культивування.
Tulipa lehmanniana là một loài thực vật có hoa trong họ Liliaceae. Loài này được Merckl. miêu tả khoa học đầu tiên năm 1852.[1]
Tulipa lehmanniana là một loài thực vật có hoa trong họ Liliaceae. Loài này được Merckl. miêu tả khoa học đầu tiên năm 1852.
Tulipa lehmanniana
Merck. ex Bunge, 1851
Тюльпа́н Лемана (лат. Túlipa lehmanniana) — вид растений рода Тюльпан семейства Лилейные (Liliaceae). Занесён в Красную книгу Казахстана.
Описан в 1851 году российским ботаником Карлом Мерклином по ботаническим сборам из окрестностей Бухары. Видовое название дано в честь Александра Лемана (1814—1842), российского ботаника, который в 1840—1842 годах собирал растения Средней Азии по заданию Петербургского ботанического сада.
Луковица яйцевидная, до 3 см толщиной, с кожистыми черно-бурыми, продолженными до поверхности почвы чешуями. Стебель до 50 см высотой, с 4 сизыми курчавыми неширокими листьями.Цветок удлинённо-чашевидной формы, до 7 см высотой, жёлтый,красный или пёстрый, с черно-коричневым пятном изнутри. Нити тычинок жёлтые или черно-фиолетовые в верхней части, пыльники жёлтые. Плод овальная коробочка до 3 см длиной и 1,5 см шириной. Размножение семенное и вегетативное (особенно в ювенильном состоянии).
Цветёт в апреле, плодоносит в конце мая — июне.
Растёт на песках и выходах пестроцветных пород, в песчаных и каменистых пустынях.
Тюльпа́н Лемана (лат. Túlipa lehmanniana) — вид растений рода Тюльпан семейства Лилейные (Liliaceae). Занесён в Красную книгу Казахстана.