Норик лузітанський — ендемік Європи, власне Іберії (Піренейського півострова). Він зустрічається в центральній і північній Португалії, північному заході Іспанії і на крайньому південному заході Франції. Свою наукову та вернакулярну назву вид отримав від історичної провінції Лузітанія. Був зафіксований від рівня моря до 2050 м.
Він знаходиться в різноманітних типах середовищ існування, в тому числі природних місцях проживання (межі малих річок, каштанові й дубові рідколісся) та сільськогосподарські райони (пасовища, рілля, рисові поля і сади). Вимагає м'якого і вологого ґрунту з щільним рослинним покривом, де він будує свої нори. Є 2,2 дитинчат в приплоді.
Немає серйозних загроз для цього виду. Заходи боротьби з шкідниками можуть викликати місцеві скорочення популяції. Зустрічається в багатьох природоохоронних територіях.
