Як і щодо таксономії більшої частини родини котячих, щодо таксономії роду пантер велося багато дебатів, а його класифікація кілька разів переглядалася. Рід ймовірно походить від вимерлого кота Viretailurus schaubi або Panthera schaubi, який інколи також розцінюється як ранній член роду пум (Puma). Рід пантер ймовірно виник в Азії, але точне коріння роду залишається неясним. Розбіжність великих кішок (у тому числі існуючих родів пантер, снігових барсів і димчастого леопарду — Neofelis) від підродини малих кішок (Felinae) (що містить всі інші сучасні види кішок) відбулася між шістьма і десятьма млн років тому. Дослідження скам'янілих решток показує, що рід пантер з'явився в діапазоні від 2 до 3,8 млн років тому.
Морфологічні і генетичні вивчення припускають, що тигр першим з недавніх видів роду відхилився від головної лінії, але ці дані залишається непевними. Сніговий барс раніше розміщався в основі роду пантер, але новіші молекулярні дослідження пропонують його розміщення в межах роду, можливо, він є навіть сестринським видом леопарда. Тому багато систем класифікації містять снігового барса в межах роду пантер, але все ще немає згоди щодо такого розміщення (під назвою Panthera uncia) або збереження його власного роду Uncia.
Також до роду зазвичай включається доісторична тварина з родини котячих, ймовірно близько пов'язана з сучасним ягуаром, — (Panthera gombaszogensis) яка часто називається європейським ягуаром. Цей вид з'явився близько 1,6 мільйонів років тому в на території сучасної Італії.
Рід димчастий леопард (Neofelis) зазвичай розміщується в основі роду пантер, але не є безпосередньо його частиною.
Чорна пантера не є окремим видом, а варіантом забарвлення (меланізм) самок деяких видів котових — найчастіше, це пантера плямиста або ягуар. Існування пум-меланістів не підтверджене. Шкура чорної пантери не ідеально чорна, на ній більшою чи меншою мірою завжди видно проступаючі плями. Е. Джі в «Диких тваринах Індії» писав, що зустрічаються навіть особливі «недопантери», у яких чорні плями добре видно на світлому шоколадному фоні. Окрім кольору, чорні і плямисті особини пантер нічим не відрізняються, вони вільно схрещуються і дають плідне потомство. Дитинчата від таких пар можуть бути різні — і плямисті, і чорні. Але останні зустрічаються рідше, тому що «ген» (алель?) чорного кольору рецесивний і «часто» пригнічується «геном» плямистості.
Вражаючий зовнішній вигляд пантери (чорна кішка з очима, що горять), зробив пантеру справжнім символом грізної, красивої, спритної, підступної жінки (пантера Багира з м/ф «Мауглі»).
Геральдична пантера завжди зображається «incensed», тобто вогнедишною (розлюченою), з полум'ям, що виривається з рота і вух. Істота описується як прекрасне і добре. Коли пантера прокидається від сну, вона видає приємний високий спів, і чудовий потік приємно пахнучого дихання доноситься з її рота, так, що всі звіри слідують за нею (окрім дракона, який боїться пантери і тікає геть).
Пантера була емблемою (badge) королів Генріха IV і Генріха VI. Іноді вона зображається як звичайна тварина типу пантери, іноді (особливо в німецькій геральдиці) як істота з чотирма рогами, коров'ячими вухами і довгим червоним язиком у вигляді полум'я.
На гербі африканської країни Габон дві пантери тримають щит і втілюють «пильність і хоробрість розділу габонського держави».
Історично було виділено багато підвидів всіх чотирьох видів роду пантер, однак багато з підвидів леопарда та лева є сумнівними. Зокрема, недавно запропоновано всіх пантер на південь від Сахари відносити до одного підвиду, так саме як і вся популяція левів, оскільки не існує достатньої генетичної відмінності між різними представиками цих груп. Деякі доісторичні підвиди лева були описані за даними історичних свідоцтв і скам'янілостей, і, можливо, вони були окремими видами.
«Чорна пантера» не є чіткими видом але є лише прозивним ім'ям для чорних (меланістичних) морф різних видів роду, частіше всього такі морфи зустрічаються у ягуарів та пардусів.
Філогенетичне древо роду Panthera
PantheraPanthera leo fossilis - Мосбахський лев
Panthera pardus - Пардус (типовий вид)
Численні підвиди цих видів є у відповідних описах видів.
Наведені види пантер мають анатомічні особливості, що надають їм можливість ревти. Раніше вважали, що первинною причиною цього є неповне окостеніння під'язикової кістки. Проте, нові вивчення показують, що здатність ревти виникла завдяки іншим морфологічним особливостям, особливо будови гортані. Барс сніговий (Uncia uncia), якого інколи включають у межі роду, не реве. Хоча він теж має неповне окостеніння під'язикової кістки, але не має характерної морфології гортані.
