Çuğundur bağacığı-(lat. Polymerus cognatus) buğumayaqlılar tipinin yarımsərtqanadlılar dəstəsinin ot bağacıqları fəsiləsinə aid olan növ
Çuğundur bağacığı çox da iri olmayan həşəratdır. Alabəzək rənglidir. Yetkin fərdlərin uzunluğu 3-5 mm-dir. Rəngləri tutqun sarımtıldır. Qanadüstlüyünün nəhayəti qırmızı qəhvəyidir. Yumurtası ovalvarı olmaqla, təzə qoyulan zaman parlaq sarımtıl, sonralar isə narıncı-sarımtıl olur. Sürfəsinin gözləri qırmızı olub, özü yaşıl rəngdədir və qarıncığın kürəyə yaxın hissəsində qara rəngli ləkə vardır. Uzunluğu 3,3 mm-dir. Çuğundur bağacığı müxtəlif bitkilərlə qidalanır. [1]
Yumurtası qışlayır. Yumurtasını bir sıra bitkilərin, o cümlədən yonca, unluca, müxtəlif yovşan növlərinin və s. gövdələri və yarpaq saplaqları daxilinə qoyur. Yazda qışlamış yumurtalardan sürfələr çıxmağa başlayır. Sürfələr müxtəlif çoxillik paxlalı bitkilərlə qidalanır. İnkişafı təxminən bir ay çəkir. Bu müddət ərzində 5 dəfə qabıq dəyişir. Yetkin bağacıqlar müxtəlif istiqamətlərə uçaraq kənd təsərrüfatı bitkilərini, o cümlədən yeni çuğundur sahələrini yoluxdurur. Yeni sahələrdə zərərverici sürətlə qidalanır bir azdan sonra dişi fərdlər gövdələrə, yarpaq damarlarına və saplaqlara yumurta qoyur. Yumurtalar bir-birindən azacıq aralı, topa halında qoyulur. Bu sürfələrin inkişafı kimi gedir. Çuğundur bağacığı ildə 2-4 nəsil verir. Çuğundur bağacığının yetkinləri və sürfələri qidalanarkən bitki hüceyrələrinə fermentlər buraxır və nəticədə bitki soluxur. Onun yarpaqları bükülür, əksər hallarda isə cücərtilər tamamilə məhv olaraq sıradan çıxır.[2]
Cənubi Avropa, Şimali Afrika, Türkiyə, Monqolustan, Çin, keçmiş SSRİnin cənubu, Latviya, Qafqaz, Ural, Sibir və Uzaq Şərqdə (Amur vilayəti, Xabarovsk diyarı və Primorsk diyarı), Orta Asiya və Qazaxıstanda yayılıb.[3]. Azərbaycanda çuğundur əkilən sahələrdə yayılıb.
Çuğundur bağacığı-(lat. Polymerus cognatus) buğumayaqlılar tipinin yarımsərtqanadlılar dəstəsinin ot bağacıqları fəsiləsinə aid olan növ
Буряковий сліпняк або звичайний буряковий клоп (Polymerus cognatus Fieb.) — шкідлива комаха, що псує буряки та багато інших культурних рослин.
Тіло довжиною 3,5-5 міліметри, жовтувато-буре, з чорно-бурим і блідо-зеленим рисунком, слабо блискуче, з сріблясто-білими лусками. Передньоспинка по боках з великими бурувато-чорними плямами. Вусики від коричневого до чорно-коричневого кольору. Щиток між основами крил темний, з жовтою вершиною. Яйце жовтувате або біле, матове, з часом стає оранжево-жовтим, довжиною до 0,95 і в поперечнику — 0,25 міліметра. B середній частині воно трохи вигнуте, передній кінець плоско-усічений, задній трохи звужений і заокруглений. Личинки менші за розміром, зелені, з червоними очима, без крил або з їхніми зачатками, з двома чорними крапками на щитку і круглою чорною плямою з спинного боку та посередині черевця. Довжина личинок першого віку — 0,9 міліметра, другого — 1,7, третього — 2, четвертого — 2,5 і п'ятого — 3,3 міліметра.
Зимують яйця в тканинах стебел і листків різних рослин. Восени самки відкладають яйця звичайно в стебла люцерни, полину, лободи та інших рослин. Самки весняного покоління відкладають яйця в найрізноманітніші рослини. На посівах цукрових буряків, зокрема, самки відкладають яйця в черешки або жилки листків. Спочатку самка наколює хоботком шкірку рослини, а потім занурює яйцеклад у зроблений отвір і відкладає в нього яйця так, що вони повністю занурені в рослинних тканинах. Зовні лише ледве помітно яйцеву пробочку у вигляді сірої бородавки. Яйця у кладці розміщені в один ряд або купкою по 6-8 штук. Плодючість самок від 25 до 300 яєць. Ембріональний розвиток триває від 5 до 16 днів. Вихід личинок з перезимованих яєць відбувається в квітні. Личинка розвивається близько 30 днів і за цей час линяє п'ять разів. Протягом року буває 2-3 покоління. На посіви цукрових буряків клопи перелітають в кінці травня — на початку червня. Масовий літ спостерігається звичайно в першій половині червня. Найбільше пошкоджуються пізні посіви й пересіви буряків, особливо у посушливі роки. Висмоктуючи соки з молодих листків цукрових буряків, клопи спричинюють Їх знебарвлення, побуріння, скручування і засихання. В кінці липня у личинок з'являються крила і з посівів цукрових буряків вони перелітають на інші, більш соковиті рослини — люцерну, висадки буряків та ін., де незабаром самки відкладають зимуючі яйця. Клопи є також переносниками збудників вірусних та інших захворювань рослин.
В Україні зустрічається майже повсюдно. Пошкоджує цукрові буряки, квасолю, вику, ріпак, огірки, гарбузи, моркву та ін. Особливо небезпечні пошкодження сходів під час сухої і спекотної погоди.
Буряковий сліпняк або звичайний буряковий клоп (Polymerus cognatus Fieb.) — шкідлива комаха, що псує буряки та багато інших культурних рослин.
