Die Rimu-Harzeibe (Dacrydium cupressinum) ist eine Pflanzenart aus der Familie der Steineibengewächse (Podocarpaceae). Sie ist nur in Neuseeland heimisch. Der englische Trivialname red pine, übersetzt ‚Rotkiefer‘, ist irreführend, da es sich nicht um eine Kiefer, sondern ein Mitglied der auf der Südhalbkugel verbreiteten Steineibengewächse handelt. Heute wird auf Neuseeland die Bezeichnung „Rimu“ der Māori für den Baum verwendet.
Dacrydium cupressinum ist nur in Neuseeland heimisch. Rimu wachsen in Neuseeland auf beiden Hauptinseln und auf der Stewart-Insel. Die größten Populationen finden sich an der West Coast der Südinsel, die größten Bäume in den Steineiben-Mischwäldern nahe der Stadt Taupo (Pureora, Waihaha und Whirinaki Forest).
Der Rimu wächst meist in von Laubbäumen dominiertem subtropischem Lorbeer- und gemäßigtem Regenwald,[1] es existieren aber besonders an der Westküste der Südinsel nahezu reine Bestände.
Dacrydium cupressinum ist ein langsamwachsender, immergrüner Baum, der, als über das Kronendach ragender Emergent,[2] Wuchshöhen von bis zu 50 Meter erreichen kann. Die meisten überlebenden Bäume sind aber nur 20 bis 35 Meter hoch. Historische Überlieferungen sprechen von bis zu 61 Meter hohen Bäumen in heute zerstörten, dichten Wäldern nahe National Park. Der gerade Stamm erreicht normalerweise Durchmesser von bis 1,5 Meter, bei alten oder sehr großen Exemplaren auch mehr. Sie können 800 bis über 900 Jahre alt werden.[3] Die spiralig am Zweig angeordneten Nadeln sind ahlenförmig und bei jungen Pflanzen bis 7 mm lang und 1 mm breit, bei erwachsenen Bäumen 2 bis 3 mm lang[3].
Dacrydium cupressinum ist wie die meisten Steineibengewächse zweihäusig getrenntgeschlechtig (diözisch). Die Samen benötigen bis zur Reife 15 Monate. Die reifen „Zapfen“ bestehen aus einem fleischigen, orange-roten, 6 bis 10 mm langen Podocarpium, das einen, seltener zwei endständige, 4 mm lange Samen trägt. Die Samen werden von Vögeln verbreitet, die diese und das Podocarpium und das rote, kleine, becherförmige Epimatium an der Basis fressen und die Samen später wieder ausscheiden. Die Früchte sind eine wichtige Nahrungsquelle für einige Arten, besonders den Kakapo, dessen Brutzyklus auf den Reproduktionszyklus des Baumes abgestimmt ist.
Rimu war für die frühen europäischen Siedler neben Kauri und Totara die hauptsächliche Quelle von Holz für Möbel und Hausbau. Daher wurden viele der ursprünglichen Bestände zerstört. Derzeit verbietet eine Regierungsanordnung das Fällen der Bäume in den in öffentlichem Eigentum stehenden Wäldern; auf Privatgrund unterliegt die Nutzung Einschränkungen. Die extrem schnellwüchsige Monterey-Kiefer hat den Rimu in den meisten Wirtschaftszweigen ersetzt; als Holz für hochqualitative Möbel bleibt Rimu beliebt. Man gewinnt auch in kleinerem Umfang die Stubben und das Wurzelholz vor vielen Jahren gefällter Bäume, um es zu Schalen und anderen Drechselteilen zu verarbeiten. Das schöne Holz ist mittelschwer, nicht besonders hart und einigermaßen beständig.
Die innere Rinde kann als Heilmittel für Verbrennungen und Schnittverletzungen verwendet werden.[4]
Die Früchte gelten als essbar.
Blätter junger Pflanzen
Blätter
Die Rimu-Harzeibe (Dacrydium cupressinum) ist eine Pflanzenart aus der Familie der Steineibengewächse (Podocarpaceae). Sie ist nur in Neuseeland heimisch. Der englische Trivialname red pine, übersetzt ‚Rotkiefer‘, ist irreführend, da es sich nicht um eine Kiefer, sondern ein Mitglied der auf der Südhalbkugel verbreiteten Steineibengewächse handelt. Heute wird auf Neuseeland die Bezeichnung „Rimu“ der Māori für den Baum verwendet.
Ko te Rimu he rākau whakakake o Aotearoa. He rākau tino roa nō te wao a Tāne. E mata ana he kupakupa ngā rārā, he taratara ngā rau. Kia pakari, kua whakamatika. He rite ngā hua ki ō te Kahikatea. Ko te ingoa pūtaiao ko Dacrydium cupressinum. Ko te ingoa i te reo Pākehā he Red Pine, engari, he ingoa āhua tawhito tēnā.
He whakaahua, he konae mō te Rimu kei te Wikimedia Commons.Ko te Rimu he rākau whakakake o Aotearoa. He rākau tino roa nō te wao a Tāne. E mata ana he kupakupa ngā rārā, he taratara ngā rau. Kia pakari, kua whakamatika. He rite ngā hua ki ō te Kahikatea. Ko te ingoa pūtaiao ko Dacrydium cupressinum. Ko te ingoa i te reo Pākehā he Red Pine, engari, he ingoa āhua tawhito tēnā.
Риму (од маорски: Rimu; лат. Dacrydium cupressinum) е големо зимзелено иглолисно дрво кое е ендемско на шумите на Нов Зеланд.
Дрвото расте низ цел Нов Зеланд и Стјуардовиот Остров. Иако речиси сите дрва сега виреат на Западниот Брег на Јужниот Остров, најголемите примероци можат да се најдат кај градот Таупо (како на пр. во шумите Пуреора, Ваихаха Фиринаки).
Ова дрво расте бавно, но е големо (до 50 м), иако најголемите примероци денес достигнуваат само до 20-35 м височина. Обилно вирее во мешана широколисна умерена прашума, иако има и примероци кои стојат сами. Дрвата живат околу 800-900 години, а во пречник достигнуваат повеќе од 2 м.
Лисјата му се шилести и спирално распоредени, со должина од 3-6 мм на млади дрва, а 2-3 мм кај возрасните.[1] еднополово; семињата зреат низ период од 15 месеци по опрашувањето. Зрелите шишарки имаат месно-црвени лушпи 6-10 мм во должина со една (или две, но ретко) семки со должина од 4 мм. Семето го разнесуваат птиците кои ги јадат лушпите и го пуштаат семето со нивниот измет; за некои видови на птици ова е важен извор на исхрана, особено за птивата какапо, чиј циклус на размножување зависи од циклусот на оплодувањето на риму дрвјата.
Историски, Риму и други локални дрвја како каури и тотара претставуваат главен извор на дрво во Нов Зеланд и се употребуваат за мебел и изградба на куќи. Меѓутоа, многу од шумските предели се денес уништени, и владата забранува сечење на дрва во јавни шуми, додека во приватните поседи со лимитавија. Дрвото радијата несеска се исползува на големо наместо риму дрвото, но риму и понатаму останува популарно дрво за изработка на мебел и дрвенарија за подови.
Риму (од маорски: Rimu; лат. Dacrydium cupressinum) е големо зимзелено иглолисно дрво кое е ендемско на шумите на Нов Зеланд.
Дрвото расте низ цел Нов Зеланд и Стјуардовиот Остров. Иако речиси сите дрва сега виреат на Западниот Брег на Јужниот Остров, најголемите примероци можат да се најдат кај градот Таупо (како на пр. во шумите Пуреора, Ваихаха Фиринаки).
Ова дрво расте бавно, но е големо (до 50 м), иако најголемите примероци денес достигнуваат само до 20-35 м височина. Обилно вирее во мешана широколисна умерена прашума, иако има и примероци кои стојат сами. Дрвата живат околу 800-900 години, а во пречник достигнуваат повеќе од 2 м.
Лисјата му се шилести и спирално распоредени, со должина од 3-6 мм на млади дрва, а 2-3 мм кај возрасните. еднополово; семињата зреат низ период од 15 месеци по опрашувањето. Зрелите шишарки имаат месно-црвени лушпи 6-10 мм во должина со една (или две, но ретко) семки со должина од 4 мм. Семето го разнесуваат птиците кои ги јадат лушпите и го пуштаат семето со нивниот измет; за некои видови на птици ова е важен извор на исхрана, особено за птивата какапо, чиј циклус на размножување зависи од циклусот на оплодувањето на риму дрвјата.
УпотребаИсториски, Риму и други локални дрвја како каури и тотара претставуваат главен извор на дрво во Нов Зеланд и се употребуваат за мебел и изградба на куќи. Меѓутоа, многу од шумските предели се денес уништени, и владата забранува сечење на дрва во јавни шуми, додека во приватните поседи со лимитавија. Дрвото радијата несеска се исползува на големо наместо риму дрвото, но риму и понатаму останува популарно дрво за изработка на мебел и дрвенарија за подови.
Dacrydium cupressinum, commonly known as rimu, is a large evergreen coniferous tree endemic to the forests of New Zealand. It is a member of the southern conifer group, the podocarps.
The Māori name rimu comes from the Polynesian term limu which the tree's foliage were reminded of,[2] ultimately from Proto-Austronesian *limut meaning "moss".[3] The former name "red pine" has fallen out of common use.
Rimu grows throughout New Zealand, in the North Island, South Island and Stewart Island/Rakiura.[4] This species is common in lowland and montane forest.[4] Although the largest concentration of trees is now found on the West Coast of the South Island, the biggest trees tend to be in mixed podocarp forest near Taupō (e.g., Pureora, Waihaha, and Whirinaki Forests). A typical North Island habitat is in the Hamilton Ecological District, where Fuscospora truncata and rimu form the overstory. Associate ferns on the forest floor are Blechnum discolor, Blechnum filiforme, Asplenium flaccidum and Hymenophyllum demissum.[5] An 800-year-old rimu tree can be seen at the Otari-Wilton's Bush in Wellington.[6]
Rimu is a slow-growing tree, eventually attaining a height of up to 50 m, although most surviving large trees are 20 to 35 m tall. It typically appears as an emergent from mixed broadleaf temperate rainforest, although there are almost pure stands (especially on the western coast of the South Island). There are historical accounts of exceptionally tall trees, 61 m, from dense forest near National Park in the central North Island, now destroyed.[7] Its lifespan is approximately 800 to 900 years. The straight trunk of the rimu is generally 1.5 m in diameter, but may be larger in old or very tall specimens.[7]
The leaves are spirally arranged, awl-shaped, up to 7 mm long on juvenile plants, and 1 mm wide; and 2 to 3 mm long on mature trees.[7] It is dioecious, with male and female cones on separate trees; the seeds take 15 months to mature after pollination. The mature cones comprise a swollen red fleshy scale six to ten mm long bearing one (rarely two) apical seeds 4 mm long. The seeds are dispersed by birds which eat the fleshy scale and pass the seed on in their droppings; the cones are an important food resource for some species, particularly the kakapo, whose breeding cycle has been linked to the fruiting cycle of the tree.
Māori originally used the resinous heartwood of rimu (called māpara or kāpara) for wooden items such as heru (combs) and fernroot beaters.[8][9] Historically, rimu and other native trees such as kauri, matai and totara were the main sources of wood for New Zealand, including furniture and house construction. However, many of New Zealand's original stands of rimu have been destroyed, and recent government policies forbid the felling of rimu in public forests, though allowing limited logging on private land. Pinus radiata has now replaced rimu in most industries, although rimu remains popular for the production of high quality wooden furniture. There is also limited recovery of stump and root wood, from trees felled many years before, for use in making bowls and other wood turned objects.
The inner bark can also be used to treat burns and cuts.[10]
Although slow to establish, with a long juvenile period and fairly high moisture requirements, rimu is widely grown as an ornamental tree in New Zealand. It is attractive at all growth stages, usually quite narrow when young, then developing into a broader tree with weeping branches before finally progressing to its more upright adult form. While rimu does exhibit some variation in the wild, garden cultivars are largely unknown, except for one recent introduction, 'Charisma', which is a compact, golden-foliaged form.
{{cite web}}: CS1 maint: url-status (link) Dacrydium cupressinum, commonly known as rimu, is a large evergreen coniferous tree endemic to the forests of New Zealand. It is a member of the southern conifer group, the podocarps.
The Māori name rimu comes from the Polynesian term limu which the tree's foliage were reminded of, ultimately from Proto-Austronesian *limut meaning "moss". The former name "red pine" has fallen out of common use.
Dacrydium cupressinum es una gran conífera perennifolia endémico de los bosques de Nueva Zelanda. Fue anteriormente conocido como "pino rojo", sin embargo el nombre es erróneo, ya que no es un verdadero pino sino un miembro del grupo de las coníferas australes de los podocarpos. El nombre de pino rojo ha caído en desuso y el maorí rimu es ahora usado.
El rimu crece en toda Nueva Zelanda, en la Isla Norte, Isla del Sur y la Isla Stewart. Sin embargo la más grande concentración de árboles ahora se encuentra en la costa oeste de la Isla del Sur, los más grandes árboles tienden a estar mezclados en los bosques mixtos de podocarpos cerca de Taupo (ej., los bosques de Pureora, Waihaha y Whirinaki).
El rimu es un árbol de lento crecimiento que eventualmente llega a lograr alturas de hasta 50 m, sin embargo la mayoría de los árboles que aún sobreviven miden entre 20 a 35 m de alto. Típicamente aparece de manera sobresaliente de los bosques templados de hoja ancha, aunque también existen lugares con bosques casi puros (especialmente al oeste de la costa de la Isla del sur). Existen narraciones históricas de árboles excepcionalmente altos, de 61 m, de los bosques densos cerca de National Park, New Zealand, ahora destruidos.[1] Su rango de vida es de 800 a 900 años. El tronco recto es generalmente de 1.5 m de diámetro, pero puede ser más grande en especímenes viejos o árboles muy altos.[1]
Las hojas están dispuestas en espiral y en forma de punzones, de hasta 7 mm de largo en las plantas jóvenes, y un 1 mm de ancho; y 2-3 mm de largo en árboles maduros.[1] Es una planta dióica, con conos masculinos y femeninos en árboles separados; las semillas tardan 15 meses en madurar después de la polinización. Los conos maduros comprenden una escama madura hinchada y roja de 6 a 10 mm de largo que produce una (raramente dos) semillas apicales de 4 mm de largo. Las semillas son dispersadas por aves las cuales comen la escama carnosa y pasan la semilla en sus deposiciones; son una importante fuente de comida para algunas especies, particularmente el kakapo, cuyo ciclo de reproducción ha sido ligado al período de producción de los conos del árbol.
Históricamente, el rimu y otros árboles nativos como kauri y totara fueron las principales fuentes de madera en Nueva Zelanda, incluyendo mueblería y la construcción de casas. Sin embargo, muchos de los lugares originales del rimu han sido destruidos, y las recientes políticas gubernamentales prohíben la tala del rimu en bosques públicos. Pinus radiata ha reemplazado al rimu en la mayoría de las industrias, sin embargo el rimu sigue siendo popular para la producción de muebles de alta calidad. Hay también una limitada recuperación del tocón y la madera de la raíz, de árboles caídos algunos años antes, para elaborar tazones y otros objetos torneados de madera.
Dacrydium cupressinum es una gran conífera perennifolia endémico de los bosques de Nueva Zelanda. Fue anteriormente conocido como "pino rojo", sin embargo el nombre es erróneo, ya que no es un verdadero pino sino un miembro del grupo de las coníferas australes de los podocarpos. El nombre de pino rojo ha caído en desuso y el maorí rimu es ahora usado.
Dacrydium cupressinum, yleisesti kutsuttuna myös rimu, on suuri, ainavihanta havupuu. Puu on endeeminen Uudessa-Seelannissa. Taksonomisesti se kuuluu eteläisen pallonpuoliskon podokarpuskasveihin.
Rimua esiintyy koko Uuden-Seelannin alueella, Pohjois- ja Eteläsaarella sekä Stewartinsaarella.[2] Lukumääräisesti puuta kasvaa eniten Eteläsaaren länsirannikolla, mutta suurimmat puut löytyvät yleensä Pohjoissaarelta Taupon läheisistä metsistä.
Rimu on hitaasti kasvava puu, joka voi saavuttaa jopa 50 metrin pituuden[2], joskin luonnossa puut kasvavat yleensä 20-35 metrin pituisiksi. Tyypillisesti puu kasvaa viileänlauhkeissa sademetsissä. Yksittäisistä, jopa 61 metrin pituisista, puista on maininta historiasta Pohjoissaaren kansallispuistosta, mutta sittemmin nämä pitkät puut ovat tuhoutuneet. Puu elää noin 800-900 vuoden ikäiseksi. Rimun suora runko on yleensä n. 1.5m halkaisijaltaan.
Lehtiasento on kierteinen.
Siementen kypsymisaika vie 15 kuukautta pölytyksen jälkeen. Kypsä käpy on punertava, hedelmää muistuttava, 6-10mm pituinen ja sisältää yleensä yhden siemenen. Siemeniä levittävät käpyjä syövät linnut, sillä siemenet kulkeutuvat lintujen ruoansulatuselimistön läpi vahingoittumattomina. Rimun kävyt ovat tärkeä osa ruokavaliosta joillekin linnuille, erityisesti Kakapoille, joiden lisääntymissykli yhdistyy rimun käpytuotantosykliin.
Dacrydium cupressinum, yleisesti kutsuttuna myös rimu, on suuri, ainavihanta havupuu. Puu on endeeminen Uudessa-Seelannissa. Taksonomisesti se kuuluu eteläisen pallonpuoliskon podokarpuskasveihin.
Dacrydium cupressinum, communément appelé « rimu », est une espèce d'arbres conifères de la famille des Podocarpaceae, originaire de Nouvelle-Zélande.
Dacrydium cupressinum est un arbre à croissance lente qui peut atteindre une hauteur maximale de 50 m, bien que la plupart des grands arbres actuel sont de 20 à 35 m de haut. Il apparaît généralement comme une émergence de la forêt pluviale tempérée feuillue mixte, bien qu'il existe des peuplements presque purs (en particulier sur la côte ouest de l'île du Sud). Il y a des récits historiques faisant état d'arbres exceptionnellement grands, 61 m, dans la forêt dense située à proximité du parc national situé au centre de l'île du Nord, mais ils sont aujourd'hui détruits. Sa durée de vie est d'environ 800 à 900 ans. Le tronc rectiligne de la rimu est généralement de 1,5 m de diamètre, mais peut être plus grand chez les vieux spécimens[3].
Dacrydium cupressinum, communément appelé « rimu », est une espèce d'arbres conifères de la famille des Podocarpaceae, originaire de Nouvelle-Zélande.
Dacrydium cupressinum Sol. ex Lamb., comunemente noto come rimu, è una conifera sempreverde della famiglia Podocarpaceae, endemica delle foreste della Nuova Zelanda.
I rimu crescono in tutta la Nuova Zelanda, nell'Isola del Nord, nell'Isola del Sud e sull'Isola di Stewart.[1]
Dacrydium cupressinum Sol. ex Lamb., comunemente noto come rimu, è una conifera sempreverde della famiglia Podocarpaceae, endemica delle foreste della Nuova Zelanda.
Kiparisinis dakridis, (lot. Dacrydium cupressinum, angl. Rimu) – podokarpinių (Podocarpaceae) šeimos, dakridžių (Dacrydium) genties augalų rūšis.
Tai endeminė medžių rūšis, natūrliai auga tik Naujosios Zelandijos salose. Nors jo miškai buvo gerokai iškirsti, bet šiuo metu šiam medžiui išnykti grėsmės nėra.
Auga nuo jūros paviršiaus iki 600 metrų reljefo aukštyje.
Šie medžiai užauga 35, rečiau 60 m aukščio. Prieš beveik iškertant jų gausius miškus, pasak istorinių šaltinių, pasitaikydavo iki 61 m aukščio šių medžių. Dabar žinomas aukščiausias 53,7 m aukščio (pagal Robert Van Pelt 2003.01.27). Kitas aukštas žinomas medis yra 46,4 m aukščio ir su 238 cm skersmens kamienu. Manoma jis 131,9 m³ tūrio. Kiparisinių dakridžių kamieno skersmuo paprastai 150 cm, rečiau 2 m, o stambausių iki 253 cm. Su didžiausiu skersmens kamienu pasitaiko labai seni ar aukščiausi medžiai.
Kamienas tiesus ir stambokas. Savo natūralaus paplitimo areale žydi gruodžio - kovo mėnesiais. Vaisiams subrandinti reikia metų ar dar daugiau laiko ir dažniausiai jie subręsta vasario - gegužės mėnesiais.
Gali gyventi daugiau kaip 1000 metų. 550–650 metų amžiaus šių medžių dažnai pasitaiko.
Oficialaus lotyniško mokslinio pavadinimo („Dacrydium cupressinum“ Sol. ex Lamb.) rūšies autoriai Daniel Carl Solander (1733-1782) ir Aylmer Bourke Lambert (1761-1842). Anglų kalboje naudojamas oficialus rūšies pavadinimas - „Rimu“ yra perimtas iš maorių kalbos.
Turi šiuos sinonimus:
Kiparisinis dakridis, (lot. Dacrydium cupressinum, angl. Rimu) – podokarpinių (Podocarpaceae) šeimos, dakridžių (Dacrydium) genties augalų rūšis.
De rimu[bron?] (Dacrydium cupressinum) is een grote altijdgroene conifeer uit de familie Podocarpaceae. De soort staat op de Rode Lijst van de IUCN geklasseerd als 'niet bedreigd'.[1]
De soort komt voor in geheel Nieuw-Zeeland, op het Noordereiland, het Zuidereiland en op Stewarteiland. Het grootste aantal bomen van deze soort wordt gevonden in de bossen aan de westkust van het Zuidereiland.
Bronnen, noten en/of referentiesDe rimu[bron?] (Dacrydium cupressinum) is een grote altijdgroene conifeer uit de familie Podocarpaceae. De soort staat op de Rode Lijst van de IUCN geklasseerd als 'niet bedreigd'.
O rimu (Dacrydium cupressinum) é uma árvore conífera, endémica das florestas da Nova Zelândia. Conhecida também como pinheiro-vermelho, esta árvore não é, no entanto, um pinheiro verdadeiro, pois pertence ao grupo das podocarpáceas, e por isso, este nome tem vindo a cair em desuso em relação a rimu, a designação Maori para a espécie.[2]
O rimu pode ser encontrado por toda a Nova Zelândia, incluindo as ilhas principais do Norte, do Sul e outras ilhas menores, como a Ilha Stewart e Codfish. É uma árvore de grande porte e crescimento lento, que pode atingir 50 metros de altura e 2 metros de diâmetro de tronco. A maioria dos exemplares existentes hoje em dia tem entre 20 a 35 metros de altura. A esperança de vida destas árvores é de 800 a 900 anos de idade.
O rimu é uma espécie dioica, com os sexos separados de árvore para árvore. As sementes demoram cerca de 15 meses a maturar após a polinização. Tipicamente, o rimu frutifica em intervalos de 3 a 5 anos. A dispersão das sementes é feita principalmente por aves, em particular por kakapos, uma espécie de papagaio noturna, endémica da Nova Zelândia e criticamente ameaçada, cujos ciclos de reprodução estão associados aos picos de frutificação do rimu.
A madeira do rimu tem um grande valor comercial, como material de fabrico de mobiliário de alta qualidade e casas de madeira. A espécie encontra-se protegida por lei e é proibido o abate destas árvores em florestas nacionais. O seu uso comercial tem vindo a ser substituído pelos pinheiros da espécie Pinus radiata.
O rimu (Dacrydium cupressinum) é uma árvore conífera, endémica das florestas da Nova Zelândia. Conhecida também como pinheiro-vermelho, esta árvore não é, no entanto, um pinheiro verdadeiro, pois pertence ao grupo das podocarpáceas, e por isso, este nome tem vindo a cair em desuso em relação a rimu, a designação Maori para a espécie.
O rimu pode ser encontrado por toda a Nova Zelândia, incluindo as ilhas principais do Norte, do Sul e outras ilhas menores, como a Ilha Stewart e Codfish. É uma árvore de grande porte e crescimento lento, que pode atingir 50 metros de altura e 2 metros de diâmetro de tronco. A maioria dos exemplares existentes hoje em dia tem entre 20 a 35 metros de altura. A esperança de vida destas árvores é de 800 a 900 anos de idade.
O rimu é uma espécie dioica, com os sexos separados de árvore para árvore. As sementes demoram cerca de 15 meses a maturar após a polinização. Tipicamente, o rimu frutifica em intervalos de 3 a 5 anos. A dispersão das sementes é feita principalmente por aves, em particular por kakapos, uma espécie de papagaio noturna, endémica da Nova Zelândia e criticamente ameaçada, cujos ciclos de reprodução estão associados aos picos de frutificação do rimu.
A madeira do rimu tem um grande valor comercial, como material de fabrico de mobiliário de alta qualidade e casas de madeira. A espécie encontra-se protegida por lei e é proibido o abate destas árvores em florestas nacionais. O seu uso comercial tem vindo a ser substituído pelos pinheiros da espécie Pinus radiata.
Dacrydium cupressinum, tradițional copacul rimu, este un conifer peren verde endemic pădurilor din Noua Zeelandă.
Dacrydium cupressinum, tradițional copacul rimu, este un conifer peren verde endemic pădurilor din Noua Zeelandă.
Дводомні дерева 20-35 (-55) м у висоту і до 150 (або більше) см діаметром. Деревина темно-червона. Крона пірамідальна, коли молода, але набуває круглого верху. Кора темно-коричневий або сіра. Світло-зелене листя на молодих рослинах 7 мм довжиною 0,5-1 мм шириною. Цей етап зберігається протягом багатьох років. Листки потім стають довжиною близько 3-4 мм, ромбовидні. Дорослі листки більш притиснуті, 2-3 мм. довжиною, жорсткі, підгострі. Взимку листя неповнолітніх може виявитися бронзового кольору, але стає зеленими знову навесні. Дорослий лист мають кінчики часто бронзового кольору. Пилкові шишки дрібні, зелені, одиночні або парні, 0,5-1 см. довжиною. Листя утворюють опухлі, червоні, соковиті (рідко сухі) ємності для насіння. Насіння близько 4 мм. довжиною, довгасто-яйцеподібне або вузько-яйцеподібне, трохи стиснуте
Ендемік Нової Зеландії; поширений на всіх основних островах. Ріму є панівним або співпанівним у змішаних хвойних лісах або хвойно-покритонасінних лісах на низьких і середніх висотах до 700 м над рівнем моря. Ці ліси (тепло) помірні вічнозелені дощові ліси з цілорічною великою кількістю опадів і багатошаровістю з перший шар лісу складають хвойні, і / або покритонасінні, в підліском є чагарники, деревовиді папороті і пальми, ще нижче ґрунтопокривні папороті й мохи. D. cupressinum іноді росте майже в чистих насадженнях. Дуже великим екземплярам може бути близько 1000 років, але лише деякі з них вижити сьогодні. Частими супутниками виду є Agathis australis (лише в північній частині ареалу), Podocarpus totara, Prumnopitys ferruginea, Prumnopitys taxifolia, Dacrycarpus dacrydioides, Manoao colensoi, Phyllocladus trichomanoides і, рідше, Halocarpus kirkii. Деякі поширені покритонасінні дерева Beilschmiedia tarairi, Metrosideros, Weinmannia racemosa і Quintinia acutifolia, і є багато інших родів і видів.
Деревина червонувато-коричневого кольору, часто дрібно візерункова, дуже довговічна і міцна. Використовувалась для загальних конструкцій, мостів, залізничних шпал, стовпів паркану, мощення, панелей, меблів. Декоративно фігурні шматочки використовувались для прикрашення кабінету. Завдяки серйозному виснаженню цього природного ресурсу, експлуатація була призупинена і цей вид нині захищений від рубок законом. Як повільно зростаюче дерево воно не вважається придатним для лісонасаджень і знаходить лише обмежене застосування як побутове дерево в садах і парках, в основному в Новій Зеландії.
Історичний лісозаготівлі і перетворення лісів для ведення сільського господарства скоротили загальну чисельність населення і, ймовірно, площу житла. Ці загрози практично припинилися. Поточні загрози включають інтродукованих видів, таких як опосумів і оленів. Цей вид нині захищений від рубок відповідно до законодавства Нової Зеландії. Деякі популяції зустрічаються на охоронних територіях, інші знаходяться на приватній землі. Природне поновлення йде добре.
Dacrydium cupressinum là một loài thực vật hạt trần trong họ Thông tre. Loài này được Sol. ex G.Forst. miêu tả khoa học đầu tiên năm 1786.[1]
Dacrydium cupressinum là một loài thực vật hạt trần trong họ Thông tre. Loài này được Sol. ex G.Forst. miêu tả khoa học đầu tiên năm 1786.
Dacrydium nausoriense Sol. ex Lamb.
Синонимы Ареал
Дакридиум кипарисовый (лат. Dacrydium cupressinum; маорийское название — риму (маори rimu) — вид из рода Дакридиум (Dacrydium) семейства Подокарповые (Podocarpaceae). Эндемик Новой Зеландии.
Растение широко распространено на территории всей Новой Зеландии, встречаясь на островах Северный, Южный (на восточном побережье острова) и Стьюарт. Произрастает в низменных и горных лесах, иногда в субальпийских пустошах[1].
Дакридиум кипарисовый — вечнозелёное двудомное хвойное дерево высотой 35 м (изредка до 60 м)[2]. Три четверти длины ствола взрослого дерева покрыты ветками. Диаметр ствола — 1,5-2 м. Кора тёмно-коричневая или серая, волокнистая, по мере старения отпадает крупными, толстыми кусками. Древесина тёмно-красная[1]. Молодые деревья имеют пирамидальную крону, взрослые — округлую верхушечную часть[3].
Молодые ветви многочисленны, тонкие, веточки висячие. Взрослые ветви немногочисленны, раскидистые, веточки тонкие, висячие. Листья тёмно-зелёные, бронзово-зелёные, красно-зелёные или оранжевые. Листья на молодых ветвях длиной 4-10 мм, шириной 0,5-1 мм, ладьевидные, острые, линейно-шиловидные, низбегающие. Листья на почти взрослых ветках изогнутые, ромбовидные, длиной 4 мм. Листья на взрослых ветвях похожие, но прилегающие, длиной 2-3 мм, жёсткие, слегка заострённые, треугольные[1][2].
Мужские и женские шишки находятся на раздельных растениях, появляется сначала на почти взрослых ветвях. Мужские шишки одиночные или парные, верхушечные, 5-10 мм, продолговатые. Пыльца жёлтая. Семяпочка одиночная. Плод содержит одно семя, расположенное на красном, мясистом образовании, сформировавшемся из стебля и листьев[4]. Семена продолговатые или овально-продолговатые, длиной 3-4 мм, тёмно-коричневые[1].
Плоды растения съедобны. В прошлом составляли важную часть рациона новозеландского народа маори. Являются источником сахара и смол[5]. Древесина имеет большую ценность, в прошлом широко использовалась в строительстве и производстве мебели[3].
Дакридиум кипарисовый (лат. Dacrydium cupressinum; маорийское название — риму (маори rimu) — вид из рода Дакридиум (Dacrydium) семейства Подокарповые (Podocarpaceae). Эндемик Новой Зеландии.
紐西蘭陸均松（學名：Dacrydium cupressinum）[2]是一種大型的常綠樹木，是紐西蘭的特有種。過去曾廣泛稱作red pine（中譯紅松），但這個名字已慢慢由毛利語所起的名字rimu所取代。
紐西蘭陸均松是一種生長速度緩慢的樹種，目前最高的可達50米，但普遍樹種一般只有20至30米高。雖然在南島西岸上有純林的存在，但它也常突然出現在溫帶闊葉林內。歷史上有記錄最老最高的一株樹高達61米，據估算該株樹的壽命為800到900歲。位於東格里羅國家公園一個小鎮附近，但現在已不復存在[3]。其主樹幹直徑可達1.5米，但相信更老的樹種將可有更闊的樹幹[3]。
其葉呈螺旋狀排列，尖錐狀，幼樹樹葉可長達7毫米及1毫米闊；成熟期樹葉減短至2至3毫米[3]。雌雄異株，雄性及雌性的毬果在不同的個體樹上；種子在授粉作用後需15個月後才變得成熟。每個成熟毬果上有長6至10毫米脹起的紅色肉質果鱗，並有一枚長4毫米的種子（極少有兩枚）附在其上。常透過當地的鳥類在進食富肉質的果鱗後將種子傳播開去。平均需3至5年才結果一次，而它們也被證實是紐西蘭特有種鸚鵡──鴞鸚鵡的重要食糧。鴞鸚鵡常在陸均松結實期間進行繁殖[4]。
紐西蘭陸均松廣泛分佈於紐西蘭境內，當中包括北島、南島及斯圖爾特島上。雖然現時最密集的種群在紐西蘭的南島上的西岸一帶，但最巨大的樹木群則在陶波附近的羅漢松科植物混合林中。
與其他紐西蘭的原生樹木一樣，紐西蘭陸均松也是當地居民主要的木材來源，常用以製作不同類型的家具及建屋之用。也因為此，不少紐西蘭陸均松的原生森林均已不復存在，而紐西蘭政府亦決定不容許再有野生的紐西蘭陸均松被砍伐，而只有少量私人地方種植的才可被砍伐。現時生長速度極快的輻射松（英语：Pinus radiata）已取代紐西蘭陸均松在工業上的地位，而只有少數高級木製家品及小型木製品仍會用上這種樹木作為材料。
리무(rimu, 학명: Dacrydium cupressinum)는 뉴질랜드 산림 고유의 큰 상록 침엽수이다. 남쪽 침엽수 그룹인 나한송과에 속한다. 뉴질랜드 남섬에서는 Red pine으로도 불린다. 건조시 심재는 적갈색 내지 황색으로 불규칙한 줄무늬에 심재와 변재 사이의 이행재가 뚜렷하게 나타나 호두나무나 티크 등과 같이 고급 가구 목재로 활용된다.
뾰족뾰족한 비늘잎이 따갑지만, 늘어진 가지와 잎이 매력적이다.
리무는 뉴질랜드에서 가장 흔하게 볼 수 있는 토종 침엽수이다. 북섬의 대부분과 남섬의 저지대 숲, 특히 인구 밀도가 가장 높은 서해안에서 볼 수 있다. 완전히 자라면 최대 50m까지 자랄 수 있는 키가 큰 나무이다. 어린 나무였을 때 밝은 올리브 녹색 수양 가지가 있어 만졌을 때 부드럽게 뾰족하고, 자람에 따라 늘어진 가지가 되어 주변 나무와 매우 다르게 보인다. 리무는 대부분의 침엽수와 달리 같은 나무에 수컷(꽃가루)과 암컷(씨앗) 콘이 있는 경향이 있다.
리무의 수명은 800년에서 900년 정도이다. 천천히 자라는 이 나무는 오랫동안 번식된 가장 흔한 토종 나무였으며 많은 오래된 집에는 광택 및 얼룩진 마루판, 문 및 패널을 위한 아름다운 적갈색 목재로 사용된다. 오늘날 나무는 공유지의 벌목으로부터 보호되며 사유지에서는 제한된 벌채만 이루어지며 종종 헬리콥터로 운반된다. 결론적으로 리무 목재는 가구용으로 재활용하는 것이 보다 더 일반적이다.
