Hirudo is a genus of leeches of the family Hirudinidae. It was described by Carl Linnaeus in his landmark 1758 10th edition of Systema Naturae.[2]
The two well-accepted species within the genus are:[3]
Three other species, previously synonymized with H. medicinalis, were described in 2005 and are gaining acceptance:[3][4][5]
Species are typically exterior feeders. They have jaws that typically consist of about 60 teeth and do not possess papillae.[6]
Hirudo medicinalis: Britain and southern Norway to the southern Urals, probably as far as the Altai Mountains (the deciduous arboreal zone)[7]
Hirudo verbana: Switzerland and Italy to Turkey and Uzbekistan (the Mediterranean and sub-boreal steppe zone)[7]
Hirudo orientalis: Transcaucasian countries, Iran, and Central Asia (mountainous areas in the sub-boreal eremial zone)[7]
Hirudo sulukii: Kara Lake of Adiyaman, Sülüklü Lake of Gaziantep and Segirkan wetland of Batman in Turkey[5]
Hirudo troctina: North-western Africa and Spain (Mediterranean zone)[7]
Hirudo nipponia: East Asia, including Far East district in Russian, Japan, Korea, China, Mongolia, Ryukyu Islands and Taiwan[8]
Hirudo tianjinensis: China [9]
Hirudo verbana is further divided into nonoverlapping eastern and western phylogroups.[10]
While H. medicinalis has long been used in hirudotherapy, and is approved by the US FDA as a prescription medical device, a 2007 study employing genetic analysis found that the species being marketed as H. medicinalis, possibly for decades, was the recently distinguished H. verbana.[11]
A 2010 study of data gathered four species proposed an IUCN status of near threatened for H. medicinalis, H. verbana, and H. orientalis, and a status of data deficient for H. troctina.[7]
Hirudo is a genus of leeches of the family Hirudinidae. It was described by Carl Linnaeus in his landmark 1758 10th edition of Systema Naturae.
The two well-accepted species within the genus are:
Hirudo medicinalis Linnaeus, 1758 Hirudo nipponia Whitman, 1886Three other species, previously synonymized with H. medicinalis, were described in 2005 and are gaining acceptance:
Hirudo verbana Hirudo orientalis Hirudo sulukii Hirudo troctina Hirudo tianjinensisHirudo Hirudinidae familyasında sınıflandırılan bir sülük cinsidir. Carl Linnaeus tarafından 1758 yılında tanımlanmıştır.[1]
Cins içinde çok bilinen iki tür vardır:[2]
Daha önceleri Hirudo medicinalis türünün sinonimleri olarak tanımlanan üç diğer türü 2005 yılında tanımlanmıştır ve kabul görmeye başlamıştır.:[2][3][4]
Hirudo medicinalis: Britanya ve Norveç'in güneyinden Uralların güneyine ve muhtemelen Altay Dağları'na kadar.[5]
Hirudo verbana: İsviçre ve İtalya'dan Türkiye ve Özbekistan'a[5]
Hirudo orientalis: Transkafkas ülkeleri, İran ve Orta Asya[5]
Hirudo sulukii: Kara Göl (Adıyaman), Sülüklü Gölü (Gaziantep) ve Segirkan sulak alanlarında (Batman)[4]
Hirudo troctina: Afrika'nın Kuzeybatısı ve İspanya[5]
Hirudo nipponia: Doğu Asya, Rusya'nın uzak doğu bölümleri, Japonya, Kore, Çin, Moğolistan, Ryukyu Adaları ve Tayvan[6]
H. verbana birbirleri ile bağlantılı olmayan doğu ve batı olarak iki ayrı filogruba bölünür.[7]
Her ne kadar H. medicinalis hirudoterapi adı verilen tedavi yönteminde uzun süredir kullanılmakta olsa da 2007 yılında yapılan bir araştırma uzun yıllardır H. medicinalis olarak pazarlanan sülüklerin aslında yeni olarak tanımlanan H. verbana türü olduğunu ortaya çıkarmıştır.[8]
Dört tür üzerine yapılan 2010 tarihli bir araştırma H. medicinalis, H. verbana ve H. orientalis türleri için neredeyse tehdit altında kategorisi ile birlikte Hirudo troctina türü içinde yetersiz veri kategorisini önermiştir.[5]
|bailık= görmezden gelindi (yardım); Eksik ya da boş |başlık= (yardım) Hirudo Hirudinidae familyasında sınıflandırılan bir sülük cinsidir. Carl Linnaeus tarafından 1758 yılında tanımlanmıştır.
Cins içinde çok bilinen iki tür vardır:
Hirudo medicinalis Linnaeus, 1758 Hirudo nipponia Whitman, 1886Daha önceleri Hirudo medicinalis türünün sinonimleri olarak tanımlanan üç diğer türü 2005 yılında tanımlanmıştır ve kabul görmeye başlamıştır.:
Hirudo verbana Hirudo orientalis Hirudo sulukii Hirudo troctinaЗагальна довжина представників цього роду коливається від 10 до 15 см, завширшки 20-25 мм. Ці п'явки мають дві присоски: передню та задню. Задня присоска зазвичай використовується для тримання за тверду основу, тоді як через передня має 3 щелепи. Щелепи зазвичай складаються з близько 60-100 зубів. Тіло сплющене, до переду звужується. Поверхня тіла вкрита маленькими сосочками або зовсім їх позбавлено.
Забарвлення зазвичай чорне, зелене або коричневе зі світлим та навіть яскравим візерунком або з доволі тьмяним малюнком
Зустрічаються в ставках, заплавних водоймах, невеличких озерах, річках з повільною течією, водоймам, що періодично пересихають. Переважно усі представники цього роду є інвазивними видами. Є ектопаразитами, живляться кров'ю різних земноводних, ссавців, людей.
Ці п'явки — гермафродити. Відкладають до 50-60 яєць купками біля води.
Поширені в Євразії (від Великох Британії та південної Норвегії через Нідерланди, німеччину, північну Францію, Швейцарію, Італію, Угорщину, Балканській півострів, Східну Європу до південного Уралу; в південній Іспанії; від Малої через Кавказ до Середньої Азії, включно з Іран і північним Іраком; від Монголії до Японії і Тайваня, включно з КНР, а також на Далекому Сході Російської Федерації), в північно-західній Африці.
Застосовуються в гірудотерапії (від назви роду пішла визначення системи лікування), насамперед медична і аптечна п'явки. З огляду на відносне швидке розмноження та пристосування розводяться в неволі для застосування з медичною метою.
