Catocala sponsa és una espècie de papallona nocturna de la subfamília Erebinae i la família Erebidae.
Es troba a Europa, nord d'Àfrica i Anatòlia fins al Caucas.
Fa 60-70 mm d'envergadura alar.
Els adults volen de juliol a setembre, depenent de la ubicació.
Les larves alimenten de roure pènol.[1]
Catocala sponsa és una espècie de papallona nocturna de la subfamília Erebinae i la família Erebidae.
Gwyfyn sy'n perthyn i urdd y Lepidoptera yw ôl-adain ruddgoch dywyll, sy'n enw benywaidd; yr enw lluosog ydy ôl-adenydd rhuddgoch tywyll; yr enw Saesneg yw Dark Crimson Underwing, a'r enw gwyddonol yw Catocala sponsa.[1] Ei diriogaeth yw Ewrop, Gogledd Affrica ac o Anatolia hyd at y Cawcasws.
Mae lled ei adenydd (ar eu heithaf) rhwng 60 – 70 mm ac fe welir yr oedolyn ar ei adain rhwng Gorffennaf a Medi. Dail y dderwen ydy prif fwyd y siani flewog.
Gellir dosbarthu'r pryfaid (neu'r Insecta) sy'n perthyn i'r Urdd a elwir yn Lepidoptera yn ddwy ran: y gloynnod byw a'r gwyfynod. Mae'r dosbarthiad hwn yn cynnyws mwy na 180,000 o rywogaethau mewn tua 128 o deuluoedd.
Wedi deor o'i ŵy mae'r ôl-adain ruddgoch dywyll yn lindysyn sy'n bwyta llawer o ddail, ac wedyn mae'n troi i fod yn chwiler. Daw allan o'r chwiler ar ôl rhai wythnosau. Mae pedwar cyfnod yng nghylchred bywyd glöynnod byw a gwyfynod: ŵy, lindysyn, chwiler ac oedolyn.
Gwyfyn sy'n perthyn i urdd y Lepidoptera yw ôl-adain ruddgoch dywyll, sy'n enw benywaidd; yr enw lluosog ydy ôl-adenydd rhuddgoch tywyll; yr enw Saesneg yw Dark Crimson Underwing, a'r enw gwyddonol yw Catocala sponsa. Ei diriogaeth yw Ewrop, Gogledd Affrica ac o Anatolia hyd at y Cawcasws.
Mae lled ei adenydd (ar eu heithaf) rhwng 60 – 70 mm ac fe welir yr oedolyn ar ei adain rhwng Gorffennaf a Medi. Dail y dderwen ydy prif fwyd y siani flewog.
Aaltoritariyökkönen (Catocala sponsa) on kookas ja näyttävä ritariyökkösiin kuuluva yöperhonen. Se lentää loppukesällä.
Kookas yökkönen, joka on kuitenkin ritariyökkösten joukossa keskikokoa. Etusiivet ovat ruskehtavan harmaankirjavat, usein tummasävyiset ilman silmiinpistävää kuviointia. Joskus väri voi olla myös vihertävänruskea. Siiven kärkiosan aaltoviiru on kuitenkin vaaleanharmaa. Vaaleareunaisen ja vaaleakehnäisen munuaistäplän vieressä siiven keskiosassa on laaja vaaleanharmaa, mustareunainen täplä. Takasiipien pohjaväri on voimakkaan karmiininpunainen ja siipeä reunustaa mustanruskea reunus. Lisäksi siiven keskellä on tumma vyö, joka tekee kaksi selvää mutkaa ulospäin. Siipiä reunustavat ripset ovat vaaleat, mustatäpläiset. Siipiväli 62–70 mm.[1][2][3]
Samannäköinen laji on etenkin tammiritariyökkönen (Catocala promissa), joka on kuitenkin jonkin verran pienempi ja jonka etusiipien kuviointi on terävämpää.
Aaltoritariyökköstä tavataan Pohjois-Afrikasta Euroopan poikki Kaukasukselle.[2] Suomessa laji oli aikaisemmin hyvin harvinainen lounainen erikoisuus[3], mutta on viime vuosikymmeninä yleistynyt huomattavasti. Se on eteläpainotteinen, mutta pohjoisimmat yksittäishavainnot ovat nykyisin jopa Kuusamon korkeudelta ja pohjoisempana lajin levinneisyys on selvästi itäpainotteinen. Perhoset lentävät yhtenä sukupolvena heinäkuun lopulsta syyskuun alkupuolelle huipun ollessa elokuun alkupuolella.[4]
Tammimetsien laji, jolla on vahva vaellustaipumus ja jota siksi voidaan tavata hyvinkin kaukana vakituisilta elinpaikoilta ja poikkeavissa ympäristöissä. Ritariyökkösille ominaiseen tapaan se tulee syötille selvästi paremmin kun valolle, vaikka lentää kyllä valollekin. Toukka elää kookkaiden puiden latvuksissa ja koteloituu joko maahan tai puun rungolle yhteenkehräämiensä lehtien väliin. Muna talvehtii.[3]
Suomen lajien uhanalaisluokituksessa 2010 se on luokiteltu silmälläpidettäväksi (NT).[5]
Toukan ravintokasvi on tammi (Quercus robur).[3]
Aaltoritariyökkönen (Catocala sponsa) on kookas ja näyttävä ritariyökkösiin kuuluva yöperhonen. Se lentää loppukesällä.
Het karmozijnrood weeskind (Catocala sponsa) is een nachtvlinder uit de familie van de spinneruilen (Erebidae).
De voorvleugellengte bedraagt tussen de 29 en 34 millimeter. De soort komt verspreid over Europa, Noord-Afrika en van Klein-Azië tot aan de Kaukasus voor. Buiten het vaste leefgebied kan de soort als trekvlinder worden gezien. Hij overwintert als ei.
Het karmozijnrood weeskind heeft eik als waardplant. De soort wordt voornamelijk gezien in oude eikenbossen.
Het karmozijnrood weeskind is in Nederland en België een zeer zeldzame soort. De vlinder kent één generatie die vliegt van halverwege juli tot halverwege september.
Het karmozijnrood weeskind (Catocala sponsa) is een nachtvlinder uit de familie van de spinneruilen (Erebidae).
De voorvleugellengte bedraagt tussen de 29 en 34 millimeter. De soort komt verspreid over Europa, Noord-Afrika en van Klein-Azië tot aan de Kaukasus voor. Buiten het vaste leefgebied kan de soort als trekvlinder worden gezien. Hij overwintert als ei.
Rødt eikeordensbånd (Catocala sponsa) er en sommerfugl som tilhører familien praktfly (Erebidae). Denne store arten er bare funnet én gang i Norge, i Oslo i 1997. Det er usikkert om det finnes en norsk bestand eller om eksemplaret som ble funnet hadde fløyet inn fra Sverige.
Et ganske stort (vingespenn 62 – 70 mm) nattfly med store, brede vinger, bakvingene er hovedsakelig røde. Det ligner sterkt på pileordensbånd (Catocala nupta), men skiller seg fra dette på at det indre tverrbåndet på bakvingen har to knekker. C. nupta har bare en knekk, mens arten Catocala promissa, som foreløpig ikke er funnet i Norge, har dette båndet jevnt krummet uten noen knekk. Antennene er trådformede. Kroppen er kledt med gråbrune hår. Forvingen er gråbrunt spraglete, rundt midten med to runde, lysgrå flekker under hverandre. Bakvingen er rød med bred, svart ytterkant, innenfor denne med et smalt, svart tverrbånd som har to knekker (to utvendige vinkler). Larven er lang og slank, brun, og ligner sterkt på en tørr kvist.
Rødt eikeordensbånd lever i løvskoger med innslag av eik (Quercus spp.), som er larvenes næringsplante. De voksne sommerfuglene flyr i juli – september og kommer gjerne til lys eller sukkeråte.
Arten finnes i Nord-Afrika, og over det meste av Europa bortsett fra de nordligste delene, østover til Kaukasus. Den er bare funnet én gang i Norge, i Oslo i 1997, det er usikkert om dette funnet representerer en norsk bestand av arten eller om den hadde fløyet inn fra Sverige, der de nærmeste kjente bestandene finnes. Også her er arten sjelden, men den er funnet i de fleste distrikter nord til Gästrikland.
Rødt eikeordensbånd (Catocala sponsa) er en sommerfugl som tilhører familien praktfly (Erebidae). Denne store arten er bare funnet én gang i Norge, i Oslo i 1997. Det er usikkert om det finnes en norsk bestand eller om eksemplaret som ble funnet hadde fløyet inn fra Sverige.
Wstęgówka karmazynka (Catocala sponsa) – gatunek motyla z rodziny mrocznicowatych i podrodziny Erebinae.
Znany z zachodniej części palearktyki. W Polsce spotykany w całym kraju od końca lipca do końca września[1].
Przednia para skrzydeł o rozpiętości od 62 do 72 mm. Zabarwienie tła przednich skrzydeł zmienne, od oliwkowobrunatnego do czarnobrunatnego. Tylne skrzydła u nasady karminowoczerwone, w części zewnętrznej występuje czarne pole oraz biegnąca do niego równolegle przepaska dochodząca prawie do tylnej krawędzi skrzydła[1].
Gąsienice rozwijają się na dębach, rzadko na topoli osice, kasztanie jadalnym oraz olszach[1].
Poczta Polska wyemitowała 16 listopada 1991 r. znaczek pocztowy przedstawiający wstęgówkę karmazynkę o nominale 1000 zł, w serii Motyle z kolekcji Insytutu Zoologii PAN w Warszawie. Autorem projektu znaczka był Ovidiu Oprescu. Znaczek pozostawał w obiegu do 15 stycznia 1994 r.[2].
Wstęgówka karmazynka (Catocala sponsa) – gatunek motyla z rodziny mrocznicowatych i podrodziny Erebinae.
Розмах крил — 56-78 мм. Основний фон передніх крил бурувато-сірий з чорними поперечними смугами і плямистою торочкою. Задні крила малиново-червоні з чорною внутрішньою медіальною смугою і плямистою торочкою з сірими та білуватими проміжками (як на передніх крилах).
Вид поширений у Європі (на північ до Полярного кола), в Малій Азії та Північній Африці, на всій території України.
Дає 1 генерацію на рік. Зимують яйця. Гусінь відроджується в кінці квітня, живе поодинці, живиться листям дуба кам'яного та дуба звичайного, каштана їстівного. Розвиток гусені триває приблизно 24 доби. Заляльковується у білих нещільних шовковистих коконах між листям або на стовбурах (у тріщинах кори) дерев у червні — липні. Літ імаго — з третьої декади червня до вересня. Метелики активні вдень близько 10-17 години, рідше зустрічаються присмерком та вночі. Живляться соком, що витікає з пошкоджених стовбурів дерев.
Загрози: застосування пестицидів для знищення шкідників лісу.
Охорона не здійснюється. Доцільно обмежити хімічну обробку дібров та парків, зберегти природні ліси.
The Dark Crimson Underwing (Catocala sponsa)[1] là một loài bướm đêm thuộc họ Erebidae. Nó được tìm thấy ở châu Âu, Bắc Phi và từ Anatolia tới Kavkaz.
Sải cánh dài 60–70 mm. Con trưởng thành bay từ tháng 7 đến tháng 9 tùy theo địa điểm.
.JPG)
Bài viết tông bướm Catocalini này vẫn còn sơ khai. Bạn có thể giúp Wikipedia bằng cách mở rộng nội dung để bài được hoàn chỉnh hơn. The Dark Crimson Underwing (Catocala sponsa) là một loài bướm đêm thuộc họ Erebidae. Nó được tìm thấy ở châu Âu, Bắc Phi và từ Anatolia tới Kavkaz.
Sải cánh dài 60–70 mm. Con trưởng thành bay từ tháng 7 đến tháng 9 tùy theo địa điểm.
Catocala sponsa Linnaeus, 1767
Мали́новая о́рденская ле́нта[1] (лат. Catocala sponsa) (другие названия — пурпу́ровая ле́нточница, мали́новая ле́нточница) — ночная бабочка из семейства Erebidae, представитель рода ленточниц (Catocala).
Малиновая орденская лента является западнопалеарктическим видом. Ареал распространён на широколиственные и смешанные (хвойно-мелколиственные с примесью широколиственных) леса практически всей Европы (кроме северных районов), севера Африки, Малой Азии, Ирана, Закавказья и Западного Казахстана[2][3][4][5].
На территории России встречается в Европейской части, на Кавказе и в Нижнем Поволжье[2][3].
Представляет собой крупную ночную бабочку с размахом крыльев до 6,8—8 см[2][6]. Передние крылья — буро-серого цвета с рисунком из поперечных перевязей и пятен ржавого и светло-бурого цвета, что характерно для совок, задние — малиново-красного цвета с чёрными каймой и перевязью в виде растянутой W. В состоянии покоя передние крылья закрывают красочные задние, при необходимости отпугнуть врагов бабочка приподнимает передние крылья, показывая яркие нижние[1].
Пурпуровые ленточницы летают во второй половине лета — с конца июля по начало августа. В светлое время суток сидят на деревьях. Зимуют в стадии яйца, период развития гусениц длится около 24 дней и приходится на май-июнь. Гусеницы пурпуровой ленточницы питаются листьями дуба, ивы и осины (по другим данным, гусеницы бабочки кормятся только на дубе)[2][3][7][6][8]. Приманиваются на свет и сахар[9][7].
Малиновая орденская лента занесена в ряд региональных красных книг России, в том числе в Красные книги: Московской, Ярославской, Волгоградской, Нижегородской и Смоленской областей. Численность данного вида на территории России медленно сокращается[3][4]. Основными лимитирующими факторами являются: вырубка широколиственных лесов, ухудшение их состояния вследствие хозяйственного использования и рекреационной нагрузки, химическая обработка дубов, направленная против дубовой листовёртки. Кроме того, бабочки часто гибнут у источников света[2][3][7].
Малиновая ленточница неоднократно появлялась на почтовых марках стран Европы, в том числе: в 1969 году на марке Венгрии, в 1986 на марке СССР, в 1991 на марке Польши и в 2005 году на марках России, Белоруссии и Украины[10].
Мали́новая о́рденская ле́нта (лат. Catocala sponsa) (другие названия — пурпу́ровая ле́нточница, мали́новая ле́нточница) — ночная бабочка из семейства Erebidae, представитель рода ленточниц (Catocala).
