Qırmızımtıl şaxtagülü (lat. Helleborus purpurascens) — qaymaqçiçəyikimilər fəsiləsinin şaxtagülü cinsinə aid bitki növü.
Qırmızımtıl şaxtagülü (lat. Helleborus purpurascens) — qaymaqçiçəyikimilər fəsiləsinin şaxtagülü cinsinə aid bitki növü.
Čemeřice nachová (Helleborus purpurascens) je druh rostliny z čeledi pryskyřníkovité (Ranunculaceae).
Jedná se asi 15–30 cm vysokou vytrvalou bylinu se silným podzemním oddenkem.[2] Na bázi jsou většinou dva přízemní listy, které jsou dlouze řapíkaté, s řapíky asi 20–30 cm dlouhými, listy jsou nepřezimující.[3] Čepel je dlanitě členěná, úkrojky jsou kopinaté, členěné, na okraji hrubě pilovité, pouze na bázi celokrajné.[3] Květy jsou velké, rostliny kvetou brzy na jaře, v březnu až v dubnu.[2] Kališních lístků je 5, jsou pataloidní, tedy napodobují korunu a jsou někdy interpretovány jako okvětí.[3] Jsou nápadně zbarvené, červenofialové. Korunní lístky jsou přeměněny na nektária, kterých je 15–20. Tyčinek je mnoho, 50 nebo i více. Plodem je měchýřek, měchýřky jsou asi 2–2,5 cm dlouhé, kýlnaté a jsou uspořádány do souplodí. Počet chromozómů je 2n=32.[2]
Čemeřice nachová je původní ve východní Evropě, je udávána jako původní ze Slovenska, Ukrajiny, Maďarska, Rumunska a býv. Jugoslávie.[4][5] V České republice je jen pěstovaná na zahrádkách jako okrasná jarní bylina. Ve volné přírodě ji můžeme potkat na východním Slovensku, udávána např. z Čergova, Ondavské vrchoviny, Bukovských vrchů nebo Vihorlatu.[2]
Čemeřice nachová (Helleborus purpurascens) je druh rostliny z čeledi pryskyřníkovité (Ranunculaceae).
Multimedia w Wikimedia Commons Ciemiernik czerwonawy, ciemiernik purpurowy (Helleborus purpurascens Waldst. & Kit.) – gatunek rośliny należący do rodziny jaskrowatych.
W zasięgu ogólnym ciemiernik purpurowy uważany był, niezbyt precyzyjnie, za gatunek endemiczny dla Karpat lub Karpat Wschodnich[2][3]. Ściślej uznać go należy za subendemit dacki[4][5] z głównymi ośrodkami występowania w Karpatach Południowych i Wschodnich, Górach Bihorskich, na Wyżynie Transylwańskiej, Pogórzu Północno-Węgierskim oraz Podolu Zachodnim. Natomiast w Górach Dynarskich i na Bałkanach, skąd podawany jest przez różnych autorów[6][4][7][8], występują raczej zbliżone do niego morfologicznie gatunki sympatryczne jak np.: H. atrorubens (Góry Dynarskie), H. serbicus (Góry Wschodnioserbskie), H. odorus f. purpureiformis (Bałkany). Zgodne jest to z postulatem iż południowa granica zasięgu ciemiernika purpurowego przebiega w Karpatach Południowych[5]. Zagadnienie to wymaga jednak szczegółowych badań.
W Polsce dziko występuje tylko w Bieszczadach Zachodnich na kilku stanowiskach: Małe Jasło, Hyrlata, Worwosoka, Okrąglik, Rypi Wierch, pomiędzy Roztokami Górnymi a Okrąglikiem[9].
Roślina objęta w Polsce ścisłą ochroną gatunkową. Na Czerwonej liście roślin i grzybów Polski (2006) jest umieszczona w grupie gatunków rzadkich, potencjalnie zagrożonych (kategoria zagrożenia R)[12]. W wydaniu z 2016 roku otrzymała kategorię VU (narażony)[13]. W opracowaniu Polska Czerwona Księga Roślin (2001) nadano mu kategorię zagrożenia LR, czyli niższego ryzyka. W wydaniu z 2014 roku otrzymał kategorię VU (narażony)[14]. Polskie populacje są pod stałą kontrolą. Na najbogatszym w Polsce jego stanowisko w Małym Jaśle liczba osobników ulega zmniejszaniu wskutek zaniechania użytkowania gospodarczego torfowisk, na których on występuje, co powoduje ich zarastanie łanami maliny[9]. Z nasion pobranych z naturalnych stanowisk podjęto uprawę tego gatunku w ogródku przy Bieszczadzkim Parku Narodowym, w Arboretum w Bolestraszycach i w kilku ogrodach botanicznych[9].
Ze względu na zawartość alkaloidów (helleboryna i helleborydyna) wyciąg z kłączy był stosowany w medycynie pod nazwą „Rhizoma Hellebori” jako lek przeciwko pasożytom oraz lek nasercowy (działanie zbliżone do digitaliny).
Ciemiernik czerwonawy, ciemiernik purpurowy (Helleborus purpurascens Waldst. & Kit.) – gatunek rośliny należący do rodziny jaskrowatych.
Spânzul comun (Helleborus purpurascens) este o specie a genului Helleborus, aparținând familiei Ranunculaceae.
Florile sunt actinomorfe (cu simetrie radială), au numeroase stamine dispuse în semicerc, frunzele sunt pedate, fructele multiple (polifolicule) provin dintr-un gineceu apocarp (cu carpele libere), iar colorația petalelor este purpurie, de unde si numele de „purpurascens”. Este o plantă medicinală, utilizată în afecțiunile reumatice și inflamații, dar totodată și otrăvitoare.
Spânzul comun (Helleborus purpurascens) este o specie a genului Helleborus, aparținând familiei Ranunculaceae.
Florile sunt actinomorfe (cu simetrie radială), au numeroase stamine dispuse în semicerc, frunzele sunt pedate, fructele multiple (polifolicule) provin dintr-un gineceu apocarp (cu carpele libere), iar colorația petalelor este purpurie, de unde si numele de „purpurascens”. Este o plantă medicinală, utilizată în afecțiunile reumatice și inflamații, dar totodată și otrăvitoare.
Прикореневі листки з цілісними або 2—3-роздільними майже до основи гостропилчастими частками. Квіткове стебло розгалужене, з зеленим, іноді червонуватим приквітком. Квітки фіолетово-червонуваті.
Цвіте з березня по квітень, інколи майже з-під снігу.[1]
Росте переважно в темнохвойних та букових лісах. Зустрічається рідко у Карпатах, Прикарпатті, західному Лісостепу.
У коренях і кореневищах містяться глікозиди гелебореїн, гелеборин, гельборсид, що діють на серце.
Завдяки ранньому цвітінню і своєрідній красі квіток чемерник культивують здавна. Внаслідок гібридизації та відбору одержано багато садових форм, які відрізняються від дикорослих видів більшими квітками і яскравим забарвленням. Вони довговічні і ростуть на одному місці багато років. Чемерник має чудовий вигляд у тінистих місцях парків, садів, під рідким деревостаном, у напівтіні, по краях чагарникових і деревних куртин та на кам'янистих гірках. Через красу і принадність їх стало мало в природі, тому чемерники слід розмножувати.
![[icon]](https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1c/Wiki_letter_w_cropped.svg/20px-Wiki_letter_w_cropped.svg.png){kind=small}
Цей розділ потребує доповнення. З давніх-давен єгиптянам були відомі лікувальні властивості чемерників. Про них згадується в багатьох легендах. В одній з давньогрецьких легенд говориться про те, що у царя Протея була красуня донька, яка страждала психічним розладом, її взявся вилікувати чемерником один пастух, котрий тривалий час спостерігав дію цієї рослини на худобі. Так, з часів давньої Греції прийшла віра в цілющу силу чемерника при лікуванні психічних захворювань. У наш час наукою підтверджено, що в невеликих дозах чемерник діє заспокійливо на центральну нервову систему. Проте його основна дія на серце.
Легко культивувати. В добре підготовлений ґрунт з міжряддям 30 см на глибину до 1 см висівають тільки-но зібране насіння. Сходи з'являються навесні, а зацвітають рослини на третій рік. Рослину можна розмножувати поділом кущів відразу ж після цвітіння.
Helleborus purpurascens là một loài thực vật có hoa trong họ Mao lương. Loài này được Waldst. & Kit. mô tả khoa học đầu tiên năm 1803.[1]
Bài viết về chủ đề phân họ mao lương Ranunculoideae này vẫn còn sơ khai. Bạn có thể giúp Wikipedia bằng cách mở rộng nội dung để bài được hoàn chỉnh hơn. Helleborus purpurascens là một loài thực vật có hoa trong họ Mao lương. Loài này được Waldst. & Kit. mô tả khoa học đầu tiên năm 1803.
Helleborus purpurascens Waldst. & Kit., 1803
Моро́зник краснова́тый, или Морозник красне́ющий[2] (лат. Helléborus purpuráscens) — вид двудольных цветковых растений, включённый в род Морозник (Helleborus) семейства Лютиковые (Ranunculaceae).
Морозник красноватый — многолетнее травянистое растение с коротким горизонтальным корневищем.
Прикорневые листья с длинными черешками, кожистые, в количестве двух, не перезимовывающие, разделённые на пять-семь продолговатых (10—15 см) листочков, каждый из которых, в свою очередь, 2—5-лопастный примерно до середины, по осевой жилке с нижней стороны, а иногда и по всей нижней поверхности опушённые. Цветоносный стебель до 35 см в высоту, листья на цветоносе значительно короче, чем розеточные[2].
Цветки на стебле правильные, одиночные или по два—три. Околоцветник цветка 4—7 см в диаметре, разделён на пять крупных долей фиолетово-сиреневого или красновато-зеленоватого цвета[3]. Лепестки многочисленные, мелкие, зеленовато-жёлтые, в виде трубчатых нектарников. Столбики пурпурные[2].
Многолистовка из кожистых сросшихся в основании листовок, в каждой из которых содержится по нескольку семян. Семена цилиндрические, бороздчатые, блестящие, чёрно-коричневые, 4—5×1,8—2,2 см[4]. Цветёт в феврале — марте.
Число хромосом 2n = 32.
Морозник красноватый родом из Восточной Европы, произрастает в буковых, грабовых, дубовых, чаще разреженных лесах и в зарослях кустарников, разрастающихся после вырубки леса, в западной части Украины (на Карпатах и в Закарпатье). Поднимается в горы до верхней границы леса[2].
При выращивании в садах часто дичает, легко распространяясь[4].
Выдерживает значительное затенение, но предпочитает хорошо освещенные склоны. К почвам нетребователен. Иногда господствует в травяном покрове[2].
Часто выращивается в качестве декоративного растения по всей Европе. Ценится за раннее весеннее цветение. Выведено несколько декоративных гибридных сортов.
Корни морозника используются в медицине и ветеринарии. В корневищах и корнях содержатся гликозиды, в том числе 0,1% корельборина, действующего на сердце подобно строфантину. Препарат «Корельборин» применяли при хронической недостаточности сердца, сердечной декомпенсации второй и третьей степени[2].
Моро́зник краснова́тый, или Морозник красне́ющий (лат. Helléborus purpuráscens) — вид двудольных цветковых растений, включённый в род Морозник (Helleborus) семейства Лютиковые (Ranunculaceae).
