dcsimg
Image of Inyunya
Creatures » » Plants » » Dicotyledons »

Dipterocarps

Dipterocarpaceae

Діптерокарпові ( Ukrainian )

provided by wikipedia UK

Класифікація

Родина діптерокарпових як правило поділяється на три підродини:

  • Dipterocarpoideae: найбільша з підродин, до якої включають 13 родів та бл. 475 видів. Поширення: Сейшельські Острови, Шрі-Ланка, Індія, Південно-Східна Азія до Нової Гвінеї, та значне поширення на Борнео, де ця підродина є домінуючими видами у лісах низовин. Північ Борнео (Бруней, Сабах та Саравак) має найвищу в світі концентрацію видів цієї родини.[2] Морфологічно Dipterocarpoideae може бути розділена на дві групи,[2][5] для яких використовують назви триб Shoreae та Dipterocarpeae, однак наявна на цей час генетична інформація не підтверджує цей поділ:[6][7]
    • Dipterocarpeae (Anisoptera, Cotylelobium, Dipterocarpus, Stemonoporus, Upuna, Vateria, Vateriopsis, Vatica). Роди цієї групи мають чашолистки, що торкаються, але не перехрещуються, одиночні навколоплодники, розкидані канали для смол та базову кількість хромосом x = 11.
    • Shoreae (Balanocarpus, Hopea, Parashorea, Shorea). Роди цієї групи мають чашолистки, що находять один на одного, згруповані навколоплодники, канали для смол, зібрані в пучки, та базову кількість хромосом x = 7.[8]
  • Monotoideae: 3 роди, 30 видів. Рід Marquesia росте в Африці. Рід Monotes має 26 видів, розподілених між Африкою та Мадагаскаром. Рід Pseudomonotes росте в колумбійській частині басейну Амазонки.
  • Pakaraimoideae: має єдиний вид, Pakaraimaea roraimae, знайдений на гвіанському високогір'ї Південної Америки.

Нещодвінє генетичне дослідження виявило, що азійські діптерокарпові мають спільного прабатька — Sarcolaenaceae, родину дерев, ендемічну для Мадагаскару.[9] Це може вказувати на походженні діптерокарпових ще з південного суперконтиненту Гондвани, і що спільний предок азійських діптерокарпових та мадагаскарського Sarcolaenaceae на землях Індії-Мадагаскару-Сейшел мільйони років тому та був перенесений на північ з рухом туди Індії, яка пізніше стикнулася з Азією, що й дозволило діптерокарповим поширитись в Півданносхідній Азії та Малайзії. Найдавніший пилок діптерокарпових був знайдений на території М'янми (яка на той час була частиною Індостанської плити) і датується верхнім Олігоценом.[10] Ознаки присутності діптерокарпових повільно зростають за різноманітністю та кількістю до середнього Міоцену[10] Хімічні сліди смол діптерокарпових в Індії дауються аж до Еоцену.

Викопні членистоногі

Джерелом утворення бурштину віком 52 мільйони років, який знайдений в індійській провінції Гуджарат та містить значну кількість включень членистоногих, було визначено сік дерева родини діптерокаарпових.[11]

Екологія

Види діпттерокарпових є як вічнозелені, так і листопадні.[12] Види в Таїланді ростуть на висотах від рівня моря до бл.1300 м.н.м. в різних середовищах: низовинний діптурокарповий ліс на висотах 0-350 м.н.м.; вапнякові холми та прибережні пагорби.

Примітки

  1. Angiosperm Phylogeny Group (2009). An update of the Angiosperm Phylogeny Group classification for the orders and families of flowering plants: APG III (PDF). Botanical Journal of the Linnean Society 161 (2): 105–121. doi:10.1111/j.1095-8339.2009.00996.x. Процитовано 2013-07-06.
  2. а б в г д Ashton, P.S. Dipterocarpaceae.
  3. а б в Borneo. Eastern Native Tree Society. Процитовано 2009-04-17.
  4. Simon Gardner, Pindar Sidisunthorn and Lai Ee May, 2011.
  5. Maury-Lechon, G. and Curtet, L. Biogeography and Evolutionary Systematics of Dipterocarpaceae.
  6. S Dayanandan, P S Ashton, S M Williams, R B Primack (1999). Phylogeny of the tropical tree family Dipterocarpaceae based on nucleotide sequences of the chloroplast RBCL gene. American Journal of Botany.
  7. S. Indrioko, O. Gailing, R. Finkeldey (2006). Molecular phylogeny of Dipterocarpaceae in Indonesia based on chloroplast DNA. Plant Systematics and Evolution 261 (1-4). с. 99–115. doi:10.1007/s00606-006-0435-8.
  8. Dayanandan, S. Ashton, P. S. Williams, S. M. Primack, R. B. 1999.
  9. M. Ducousso, G. Béna, C. Bourgeois, B. Buyck, G. Eyssartier, M. Vincelette, R. Rabevohitra, L. Randrihasipara, B. Dreyfus, Y. Prin.
  10. а б Morley, R.J. 2000.
  11. Sample, Ian.
  12. Smitinand, Tem, & Thatwatchai Santisuk, 1981, Dipterocarpaceae of Thailand with Special Reference to Silvicultural Ecology, Malaysian Forester, 44: 377-85

Посилання

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Автори та редактори Вікіпедії
original
visit source
partner site
wikipedia UK