Veronica americana L. ye una especie de planta con flor, conocida como verónica americana (por tol continente) ye una pequeña yerbácea añal de la familia de les escrofulariácees. Ye una planta europea que foi introducida nos trés subcontinentes americanos, dende Yukón a Arxentina y Chile. Pórtase como maleza.
Plumilla, té d'Europa, yerba de los malatos.
Algama non más de 20 a 30 cm d'altor; fueyes opuestes, ovales, decusaes, serruchaes, de 15 mm de llargu, y de peciolu curtiu de menos de 1 cm; fueyes cimeres sésiles y de 2 cm x 7 mm, oblongues; tarmos múltiples, ensundiosos, glabros a glandulares pubscentes, erectos y ascendentes. Inflorescencia en recímanu, Flores son de color índigo, con nervaduras más escures, cuatro pétalos blancos, bien lobulaos, 4-sépalos lobulaos; tán asitiaes n'espigues axilares. El so sabor ye astringente y el so arume, cuando ta seca, ye paecíu al del té. La subespecie pelegrina ye toa glabra, y l'otra xalapensis ye pubescente glandular.[1] Frutu cápsula globosa, acorazonada.
Esta planta ye nativa d'Europa y crez de manera montesa.
La verónica utilizóse dende tiempos antiguos como diuréticu y expectorante.
Los principios activos na planta, que s'utiliza completa en forma de fervinchu.
.
Esta páxina forma parte del wikiproyeutu Botánica, un esfuerciu collaborativu col fin d'ameyorar y organizar tolos conteníos rellacionaos con esti tema. Visita la páxina d'alderique del proyeutu pa collaborar y facer entrugues o suxerencies. Veronica americana L. ye una especie de planta con flor, conocida como verónica americana (por tol continente) ye una pequeña yerbácea añal de la familia de les escrofulariácees. Ye una planta europea que foi introducida nos trés subcontinentes americanos, dende Yukón a Arxentina y Chile. Pórtase como maleza.
Veronica peregrina (lat. Veronica peregrina) - bağayarpağıkimilər fəsiləsinin bulaqotu cinsinə aid bitki növü.
İkiləpəlilər ilə əlaqədar bu məqalə qaralama halındadır. Məqaləni redaktə edərək Vikipediyanı zənginləşdirin. Veronica peregrina (lat. Veronica peregrina) - bağayarpağıkimilər fəsiləsinin bulaqotu cinsinə aid bitki növü.
Planhigyn blodeuol yw Rhwyddlwyn America sy'n enw gwrywaidd. Mae'n perthyn i'r teulu Plantaginaceae. Yr enw gwyddonol (Lladin) yw Veronica peregrina a'r enw Saesneg yw American speedwell.[1] Ceir enwau Cymraeg eraill ar y planhigyn hwn gan gynnwys Rhwyddlwyn Tramor.
Llwyn (neu brysgwydd) ydyw, fel eraill yn yr un teulu.
Planhigyn blodeuol yw Rhwyddlwyn America sy'n enw gwrywaidd. Mae'n perthyn i'r teulu Plantaginaceae. Yr enw gwyddonol (Lladin) yw Veronica peregrina a'r enw Saesneg yw American speedwell. Ceir enwau Cymraeg eraill ar y planhigyn hwn gan gynnwys Rhwyddlwyn Tramor.
Llwyn (neu brysgwydd) ydyw, fel eraill yn yr un teulu.
Der Fremde Ehrenpreis (Veronica peregrina) ist eine Pflanzenart in der Familie der Wegerichgewächse (Plantaginaceae). Sie ist ein in Mitteleuropa gebietsweise eingebürgerter Neophyt.
Der Fremde Ehrenpreis wächst als einjährige krautige Pflanze und erreicht Wuchshöhen zwischen 5 und 30 cm. Der aufrechte und in der Regel im unteren Teil ästig verzweigte Stängel ist kahl (Veronica peregrina subsp. peregrina) bis zerstreut drüsig-flaumig behaart (Veronica peregrina subsp. xalapensis).
Die kahlen, etwas bläulich-grünen Laubblätter sind länglich-elliptisch oder verkehrt-eilänglich geformt. Sie sind ganzrandig oder gekerbt-gesägt und drei- bis fünfmal so lang wie breit. Die oberen Laubblätter sind meist schmaler und fast spatelig geformt.
Der Fremde Ehrenpreis blüht vorwiegend in den Monaten April bis Juni. Die Blüten stehen in endständigen, mäßig verlängerten, traubigen Blütenständen zusammen. Die Deckblätter sind mehrmals länger als die Blüten. Die zwittrigen Blüten besitzen einen Durchmesser von 3 bis 5 mm. Die Krone ist bläulich oder weiß und besitzt meist keine Streifen.
Die Kapselfrucht ist rundlich bis herzförmig, etwas gedunsen und gänzlich kahl. Sie wird vom Kelch überragt.
Die Chromosomenzahl beträgt 2n = 52.[1]
Der Fremde Ehrenpreis stammt aus den gebirgigen Gegenden Mittel- und Südamerikas und besitzt eine subozeanische Ausbreitungstendenz. Inzwischen findet man den Fremden Ehrenpreis auch in Europa, Australien und Ostasien.
In Deutschland, Österreich und der Schweiz kommt Veronica peregrina zerstreut bis selten vor. Gebietsweise, so in Südwestdeutschland hat er sich bereits eingebürgert und ist recht häufig zu finden.
Der Fremde Ehrenpreis wächst in Kleinseggengesellschaften, an Ufern, Gräben, auf Äckern und an Wegrändern. Er bevorzugt meist feuchte, schwere Lehm- oder Tonböden. Er kommt in Mitteleuropa vor in Gesellschaften der Verbände Bidention tripartitae, Agropyro-Rumicion, Nanocyperion und in denen der Ordnung Convolvuletalia sepium.[1]
Man kann folgende Unterarten unterscheiden[2]:
Der Fremde Ehrenpreis (Veronica peregrina) ist eine Pflanzenart in der Familie der Wegerichgewächse (Plantaginaceae). Sie ist ein in Mitteleuropa gebietsweise eingebürgerter Neophyt.
Veronica peregrina is a species of flowering plant in the plantain family known by several common names including neckweed, American speedwell, purslane speedwell and hairy purslane speedwell. It is native to the Americas, and is known on other continents as an introduced species and a common weed. It can be weedy in its native range as well, growing on roadsides, on fields, and in other disturbed habitat. It is an annual herb growing from a taproot. The two subspecies are defined generally on the basis of hairiness: ssp. xalapensis is coated in glandular hairs and ssp. peregrina is a hairless variety. The plant produces erect stems up to about 30 centimeters tall. The leaves vary in shape from linear to lance-shaped to spoon-shaped with smooth or serrated edges; the lower leaves are borne on petioles. The inflorescence is a loose terminal raceme of flowers and lance-shaped bracts. The flowers are generally white and 2 or 3 millimeters wide.
Veronica peregrina is a species of flowering plant in the plantain family known by several common names including neckweed, American speedwell, purslane speedwell and hairy purslane speedwell. It is native to the Americas, and is known on other continents as an introduced species and a common weed. It can be weedy in its native range as well, growing on roadsides, on fields, and in other disturbed habitat. It is an annual herb growing from a taproot. The two subspecies are defined generally on the basis of hairiness: ssp. xalapensis is coated in glandular hairs and ssp. peregrina is a hairless variety. The plant produces erect stems up to about 30 centimeters tall. The leaves vary in shape from linear to lance-shaped to spoon-shaped with smooth or serrated edges; the lower leaves are borne on petioles. The inflorescence is a loose terminal raceme of flowers and lance-shaped bracts. The flowers are generally white and 2 or 3 millimeters wide.
Wikimedia Commons has media related to Veronica peregrina.
Veronica peregrina L. es una especie de planta con flor, conocida como verónica americana (por todo el continente); es una pequeña herbácea anual de la familia de las escrofulariáceas. Es una planta europea que ha sido introducida en los tres subcontinentes americanos, desde Yukón a Argentina y Chile. Se comporta como maleza.
Plumilla, té de Europa, hierba de los leprosos.
Alcanza no más de 20 a 30 cm de altura; hojas opuestas, ovales, decusadas, aserradas, de 15 mm de largo, y de peciolo corto de menos de 1 cm; hojas superiores sésiles y de 2 cm x 7 mm, oblongas; tallos múltiples, suculentos, glabros a glandulares pubscentes, erectos y ascendentes. Inflorescencia en racimo, Flores son de color índigo, con nervaduras más oscuras, cuatro pétalos blancos, muy lobulados, 4-sépalos lobulados; están colocadas en espigas axilares. Su sabor es astringente y su aroma, cuando está seca, es parecido al del té. La subespecie peregrina es toda glabra, y la otra xalapensis es pubescente glandular.[1] Fruto cápsula globosa, acorazonada.
Esta planta es nativa de Europa y crece de manera silvestre.
La verónica se ha utilizado desde tiempos antiguos como diurético y expectorante.
Los principios activos en la planta, que se utiliza completa en forma de infusión.
Datos: Q163089
Multimedia:
Especies: Veronica peregrina
Veronica peregrina L. es una especie de planta con flor, conocida como verónica americana (por todo el continente); es una pequeña herbácea anual de la familia de las escrofulariáceas. Es una planta europea que ha sido introducida en los tres subcontinentes americanos, desde Yukón a Argentina y Chile. Se comporta como maleza.
Muukalaistädyke (Veronica peregrina) on ratamokasvien (Plantaginaceae) heimoon kuuluva kasvilaji. Se on yksivuotinen ja pienikokoinen sekä yleisväritykseltään vaaleanvihreä tädykelaji. Muukalaistädykkeen varsi on pysty ja kasvaa vain noin 10 cm korkeaksi. Varsi on lähes kalju tai jonkin verran nystykarvallinen. Alimmat lehdet ovat lehtiruodillisia, puikeita sekä tylppäsahalaitaisia ja ylemmät lehdet ruodittomia sekä kapeansuikeita. Muukalaistädykkeen kukat ovat pieniä sekä valkoisia ja ne sijaitsevat varren kärjessä latvaterttuna. Kukkien teriö on verhiötä lyhyempi sekä tavallisesti valkoinen, joskus hieman vaaleanpunainen..Muukalaistädyke kukkii huhtikuusta kesäkuuhun.[2]
Muukalaistädyke on alunperin amerikkalainen kasvilaji ja sitä esiintyy Pohjoismaissa harvinaisena siellä täällä[2]. Suomesta muukalaistädyke on löydetty noin 20 kertaa eri puolilta maata, lähinnä pääkaupunkiseudun tuntumasta sekä rannikkoseuduilta, vaikka yksi havainto on myös Inarista[3]. Ruotsista muukalaistädyke on löydetty ensimmäisen kerran vuonna 1971[2].
Muukalaistädyke (Veronica peregrina) on ratamokasvien (Plantaginaceae) heimoon kuuluva kasvilaji. Se on yksivuotinen ja pienikokoinen sekä yleisväritykseltään vaaleanvihreä tädykelaji. Muukalaistädykkeen varsi on pysty ja kasvaa vain noin 10 cm korkeaksi. Varsi on lähes kalju tai jonkin verran nystykarvallinen. Alimmat lehdet ovat lehtiruodillisia, puikeita sekä tylppäsahalaitaisia ja ylemmät lehdet ruodittomia sekä kapeansuikeita. Muukalaistädykkeen kukat ovat pieniä sekä valkoisia ja ne sijaitsevat varren kärjessä latvaterttuna. Kukkien teriö on verhiötä lyhyempi sekä tavallisesti valkoinen, joskus hieman vaaleanpunainen..Muukalaistädyke kukkii huhtikuusta kesäkuuhun.
Muukalaistädyke on alunperin amerikkalainen kasvilaji ja sitä esiintyy Pohjoismaissa harvinaisena siellä täällä. Suomesta muukalaistädyke on löydetty noin 20 kertaa eri puolilta maata, lähinnä pääkaupunkiseudun tuntumasta sekä rannikkoseuduilta, vaikka yksi havainto on myös Inarista. Ruotsista muukalaistädyke on löydetty ensimmäisen kerran vuonna 1971.
La véronique voyageuse, parfois appelée véronique étrangère (Veronica peregrina L.), est une espèce végétale adventice aujourd'hui répandue çà et là en Europe. Originaire d'Amérique du Sud, la plante se distingue des autres véroniques par ses fleurs blanches, parfois bleu clair. Dans ce dernier cas, elle peut facilement être confondue avec Veronica arvensis, la véronique des champs. Elle appartient au genre Veronica et à la famille des Plantaginaceae (les véroniques étaient auparavant classées dans les Scrophulariaceae).
Plante herbacée glabre, érigée, ne dépassant pas 30 cm[réf. nécessaire], souvent ramifiée dès la base. Feuilles ovales à lancéolées, les inférieures opposées et légèrement pétiolées, grossièrement dentées, les supérieures alternes et sessiles.
L'inflorescence est un petit racème se formant à l'aisselle des feuilles supérieures. Les fleurs, hermaphrodites, sont minuscules (moins de 5 mm[réf. nécessaire]), à quatre lobes généralement blanchâtres, parfois bleu clair, dépassant à peine les sépales.
Les fruits sont des capsules à deux lobes formant un cœur et contenant de nombreuses graines.
Plante annuelle aimant les terrains vagues ou cultivés, plutôt humides, et les bords de cours d'eau.
Elle est originaire de l'Amérique du Sud, d'où les qualificatifs de voyageuse ou étrangère qui lui sont attribués. Elle est naturalisée dans une bonne partie de l'Europe, en particulier en Belgique où c'est une adventice des cultures maraîchères et des champs de betterave. En France, on la rencontre surtout en Alsace et en Lorraine, ainsi que dans le Nord.
La véronique voyageuse, parfois appelée véronique étrangère (Veronica peregrina L.), est une espèce végétale adventice aujourd'hui répandue çà et là en Europe. Originaire d'Amérique du Sud, la plante se distingue des autres véroniques par ses fleurs blanches, parfois bleu clair. Dans ce dernier cas, elle peut facilement être confondue avec Veronica arvensis, la véronique des champs. Elle appartient au genre Veronica et à la famille des Plantaginaceae (les véroniques étaient auparavant classées dans les Scrophulariaceae).
Cuzy rozraz (Veronica peregrina) je rostlina ze swójby putnikowych rostlinow (Plantaginaceae).
W někotrych žórłach je swójbje trudownikowych rostlinow (Scrophulariaceae) přirjadowany.
Cuzy rozraz (Veronica peregrina) je rostlina ze swójby putnikowych rostlinow (Plantaginaceae).
W někotrych žórłach je swójbje trudownikowych rostlinow (Scrophulariaceae) přirjadowany.
Veronica pellegrina (nome scientifico Veronica peregrina L., 1753) è una pianta erbacea annua appartenente alla famiglia delle Plantaginaceae.[1]
Il nome generico (Veronica) deriva dal personaggio biblico Santa Veronica, la donna che ha dato a Gesù un panno per asciugare il suo volto mentre è sulla via del Calvario. Alcune macchie e segni sui petali della corolla di questo fiore sembrano assomigliare a quelli del sacro fazzoletto di Veronica. Per questo nome di pianta sono indicate altre etimologie come l'arabo "viru-niku", o altre derivate dal latino come "vera-icona" (immagine vera).[2][3] L'epiteto specifico (peregrina) significa "straniera, esotica o errante", nel senso di vagabondo che non ha una locazione ben precisa, o forse in riferimento alle origini esotiche (americane) di questa pianta.[4]
Il nome scientifico della specie è stato definito da Linneo (1707 – 1778), conosciuto anche come Carl von Linné, biologo e scrittore svedese considerato il padre della moderna classificazione scientifica degli organismi viventi, nella pubblicazione "Species Plantarum" (Sp. Pl. 1: 14. 1753)[5] del 1753.[6]
La lunghezza di queste piante varia tra 5 e 25 cm. La forma biologica è terofita scaposa (T scap), ossia in generale sono piante erbacee che differiscono dalle altre forme biologiche poiché, essendo annuali, superano la stagione avversa sotto forma di seme e sono munite di asse fiorale eretto e spesso privo di foglie. Nel secco le varie parti di queste piante anneriscono.[7][8][9][10][11][12]
Le radici sono secondarie da rizoma.
La parte aerea del fusto è eretta, semplice e glabra (con pubescenza densamente ghiandolare in alcune sottospecie). Eventualmente può essere ramificata alla base o all'apice.
Le foglie sono disposte in modo opposto e sono brevemente picciolate (solamente quelle inferiori). La forma della lamina varia da ovale-lanceolata a oblanceolata-spatolata (strettamente oblunghe quelle superiori). Il contorno è intero o con dentelli (soprattutto al centro) spaziati. La superficie è glabra. Dimensione delle foglie: larghezza 4 – 7 mm; lunghezza 10 – 25 mm.
Le infiorescenze sono dei racemi terminali con una quarantina di fiori al massimo. I racemi sono chiaramente separati dalla parte fogliare (tipo A - vedi figura). Nell'infiorescenza sono presenti delle brattee a forma spatolata con bordi debolmente dentellati (quelle superiori sono più strette). I fiori sono posizionati all'ascella di una brattea. Le brattee sono disposte in modo alterno (a volte sono opposte). I fiori sono subsessili (o con pedicelli inferiori ai 2 mm) e lunghi come la metà della brattea. Alla fruttificazione i racemi possono essere lunghi fino a 20 cm.
I fiori sono ermafroditi e tetraciclici (composti da 4 verticilli: calice – corolla – androceo – gineceo), pentameri (calice e corolla divisi in cinque parti).
Il frutto è del tipo a capsula divisa fino a metà in due lobi e bordi appena smarginati. La forma della capsula, fortemente compressa, è da arrotondata a reniforme. La deiscenza è loculicida. I semi sono circa 60 colorati di bruno-chiaro. Dimensione della capsula: 4-4,5 x 3-3,5 mm (lunga come il calice). Dimensione dei semi: 0,5 x 0,9 mm.
.
Dal punto di vista fitosociologico alpino la specie di questa voce appartiene alla seguente comunità vegetale:[15]
La famiglia di appartenenza (Plantaginaceae) è relativamente numerosa con un centinaio di generi. La classificazione tassonomica di questa specie è in via di definizione in quanto fino a poco tempo fa il suo genere apparteneva alla famiglia delle Scrophulariaceae (secondo la classificazione ormai classica di Cronquist), mentre ora con i nuovi sistemi di classificazione filogenetica (classificazione APG) è stata assegnata alla famiglia delle Plantaginaceae; anche i livelli superiori sono cambiati (vedi il box tassonomico iniziale). Questa pianta appartiene alla sottotribù Veroniciinae (tribù Veroniceae e sottofamiglia Digitalidoideae). Il genere Veronica è molto numeroso con oltre 250 specie a distribuzione cosmopolita.
La specie V. peregrina tradizionalmente appartiene alla sezione Pocilla Dumort.. Questo gruppo è caratterizzato da un ciclo biologico annuo, dalle infiorescenze formate da racemi terminali con brattee ben distinte dalle foglie oppure i fiori sono isolati all'ascella di foglie normali (quindi le brattee non si distinguono dalle foglie), dal calice a 4 lobi e dai semi piani o incavati.[10]
Ricerche più recenti hanno descritto V. peregrina all'interno del subg. Beccabunga (Hill) M. M. Mart. Ort., Albach & M. A. Fisch (section Alsinebe Griseb).[17]
Il numero cromosomico di V. peregrina è: 2n = 26 o 52.[12][18]
Per questa specie è riconosciuta valida la seguente sottospecie:[1]
Questa entità ha avuto nel tempo diverse nomenclature. L'elenco seguente indica alcuni tra i sinonimi più frequenti:[1]
La veronica pellegrina in altre lingue è chiamata nei seguenti modi:
Veronica pellegrina (nome scientifico Veronica peregrina L., 1753) è una pianta erbacea annua appartenente alla famiglia delle Plantaginaceae.
Vreemde ereprijs (Veronica peregrina) is een eenjarige plant die behoort tot de weegbreefamilie (Plantaginaceae).
De soort komt van oorsprong voor in Noord-Amerika en delen van Zuid-Amerika. Vanaf de 18e eeuw heeft de soort zich verspreid over de gematigde gebieden van Europa en Australië. In Nederland wordt de soort tegenwoordig als "vrij zeldzaam" omschreven.
De plant wordt 7 tot 30 cm hoog. De witte tot lichtblauwe bloemen bloeien van april tot in de herfst. De vrucht is een doosvrucht.
Vreemde ereprijs komt voor op open, vochtige en voedselrijke grond. Hij wordt voornamelijk waargenomen in stedelijke gebieden en op tuinbouwbedrijven.
Vreemde ereprijs (Veronica peregrina) is een eenjarige plant die behoort tot de weegbreefamilie (Plantaginaceae).
De soort komt van oorsprong voor in Noord-Amerika en delen van Zuid-Amerika. Vanaf de 18e eeuw heeft de soort zich verspreid over de gematigde gebieden van Europa en Australië. In Nederland wordt de soort tegenwoordig als "vrij zeldzaam" omschreven.
Veronica peregrina é uma espécie de planta com flor pertencente à família Scrophulariaceae.
A autoridade científica da espécie é L., tendo sido publicada em Species Plantarum 1: 14. 1753.[1]
O seu nome comum é verónica.[2]
Trata-se de uma espécie presente no território português, nomeadamente no Arquipélago dos Açores.
Em termos de naturalidade é introduzida na região atrás indicada.
Não se encontra protegida por legislação portuguesa ou da Comunidade Europeia.
Veronica peregrina é uma espécie de planta com flor pertencente à família Scrophulariaceae.
A autoridade científica da espécie é L., tendo sido publicada em Species Plantarum 1: 14. 1753.
O seu nome comum é verónica.
Pilgrimsveronika (Veronica peregrina) är en växtart i familjen grobladsväxter.
Wikimedia Commons har media som rör Pilgrimsveronika.
Pilgrimsveronika (Veronica peregrina) är en växtart i familjen grobladsväxter.
Трав'яниста рослина заввишки 5-30 см. Корінь стрижневий, тонкий, короткий. Стебла слабкі, зазвичай лежачі або висхідні, коротко волосисті, залозисті або голі, прості або розгалужуються у нижній частині. Листки голі, цілокраї чи невиразно зубчасті, завдовжки 1-2,5 см, завширшки 3-5 мм, нижні — черешкові, оберненояйцеподібні або видовжено-ланцетні, із клиноподбно звуженою основою, верхні — сидячі, ланцетні або ланцетно-лінійні,
Суцвіття — кінцева китиця, залозиста або без залозок. Приквітки лінійні або ланцетні, тупі, лопатчасті, цілокраї або невиразно зубчасті, у довжину значно перевищують квіти. Квітки двостатеві, розташовані на квітконіжках, які коротші від чашечок. Чашечка з ромбовидно-ланцетними голими частками. Віночок білий або блакитний, завдовжки 3-5 мм, з майже рівними овальними лопатями.
Плід — багатонасіннєва коробочка, завдовжки 3-4 мм, завширшки близько 4 мм, стиснута, гола, обернено-серцеподібна або округла, біля основи слабо клиноподібна, зі слабо вираженою виїмкою. Насіння еліптичне, гладке, завдовжки 3-4 мм, завширшки близько 6 мм, .
Батьківщиною вероніки іноземної є гірські регіони Південної, Центральної та Північної Америки, включно з прилеглими островами (Бермудськими, Ямайкою тощо). Звідти цей вид був занесений на інші континенти, де широко розповсюдився і місцями перетворився на бур'ян.
Наразі його ареал охоплює практично усі країни Європи (на Скандинавському півострові зростає лише на півдні), Далекий Схід Росії, Корейський півострів, японські острови Кюсю, Рюкю, Сікоку, Хонсю, а також східні райони Китаю й Австралію.
Це вологолюбна рослина, яка зростає у болотистих місцинах, уздовж доріг та канав, по берегам водойм, на мілинах. Може траплятися на полях і в садах. Вероніка іноземна віддає перевагу важким, вологим, глинистим бо суглинистим ґрунтам. Її цвітіння триває з квітня по червень.
Veronica peregrina là một loài thực vật có hoa trong họ Mã đề. Loài này được L. miêu tả khoa học đầu tiên năm 1753.[1]
Veronica peregrina là một loài thực vật có hoa trong họ Mã đề. Loài này được L. miêu tả khoa học đầu tiên năm 1753.
Veronica peregrina L.
Дочерние таксоны
Веро́ника инозе́мная (лат. Veronica peregrina) — однолетнее травянистое растение, вид рода Вероника (Veronica) семейства Подорожниковые (Plantaginaceae).
Западная Европа: Португалия, Испания, Франция, Великобритания, Ирландия, Швейцария, Бельгия, Нидерланды, Германия, Чехословакия, Австрия, Венгрия, Италия, Румыния (редко), Польша, Швеция (юг), Норвегия (юг), Финляндия (юг); территория бывшего СССР: Прибалтика, юг Украины, на Амуре от Усть-Карска до Хабаровска и в Приморском крае; Азия: Китай (восточные, северо-восточные и юго-восточные провинции), Корейский полуостров, Япония (южная часть острова Хонсю, Сикоку, Кюсю, Рюкю); Северная Америка: Аляска (юг), Канада (Юкон, Британская Колумбия, Квебек, Нью-Брансуик), США (почти все штаты), Бермудские острова; Центральная Америка: Мексика, Ямайка; Южная Америка: Перу, Чили (Кордильеры), Бермудские острова.
Произрастает по илистым берегам и отмелям, на болотистых и заливаемых местах, у канав, в садах и виноградниках.
Корни тонкие, короткие. Стебли высотой 10—25 (до 30) см, слабые, чаще приподнимающиеся или лежачие, коротко волосистые и железистые или голые, простые или в нижней части разветвляющиеся.
Листья длиной 1—2,5 см, шириной 3—5 мм, голые, сидячие. Верхние листья ланцетные и ланцетно-линейные; нижние — обратнояйцевидно-продолговатые или продолговато-ланцетные, цельнокрайние или неясно выемчато-зубчатые, клиновидно суженные в широкий черешок, расставленные.
Цветочные кисти конечные, железистые или без железок. Прицветники тупые, лопатчатые, линейные до ланцетных, большей частью цельнокрайние, реже неясно зубчатые, значительно превышают цветки и плоды. Цветки на цветоножках короче чашечек; чашечка с ромбовидно-ланцетными голыми долями, почти равными коробочке или наполовину длиннее её, превышает венчик; венчик белый или голубоватый, длиной 3—5 мм, с почти равными овальными лопастями.
Коробочка шириной около 4 мм, длиной 3—4 мм, сжатая, голая, угловатая, обратно-сердцевидная или округлая, у основания слабо клиновидная, со слабо выраженной выемкой, короче чашечки, многосемянная. Семена длиной около 1 мм, эллиптические, гладкие.
В рамках вида выделяют ряд подвидов:[2][3]
Вид Вероника иноземная входит в род Вероника (Veronica) семейства Подорожниковые (Plantaginaceae) порядка Ясноткоцветные (Lamiales).
Веро́ника инозе́мная (лат. Veronica peregrina) — однолетнее травянистое растение, вид рода Вероника (Veronica) семейства Подорожниковые (Plantaginaceae).
蚊母草（学名：Veronica peregrina）为車前草科婆婆纳属下的一个种。
|access-date=中的日期值 (帮助)
这是一篇與植物相關的小作品。你可以通过编辑或修订扩充其内容。
문모초(Veronica peregrina)는 한국의 중부 이남의 논밭 근처와 냇가에서 나는 한두해살이풀로 높이는 5-20cm이다. 줄기에 털이 없고, 다소 다육질, 밑에서 가지가 갈라진다. 잎은 마주나며, 잎자루가 없고 피침형, 넓은 선형, 길이는 1.5-2cm, 폭 3-5mm, 가장자리에 톱니가 있거나 밋밋하다. 꽃은 흰색 바탕에 다소 붉은빛이 돌고, 잎겨드랑이에 1송이씩 달리며, 꽃자루는 짧다. 꽃받침의 길이 3.5-4.5mm, 갈래는 좁은 피침형, 끝이 둔하다. 화관은 지름 2-3mm. 열매는 삭과이며 납작한 원형으로 흔히 벌레집이 된다.
