Це трав'янистий багаторічник заввишки 30-80 см. Стебла опушені м'якими кучерявими волосками, у верхній частині разом з приквітками і чашечками — залозисто-волосисті. Прикореневі листки довгочерешкові, довгасто-яйцевидні, зморшкуваті, нерівнозубчасті; стеблові нечисленні, сидячі.
Суцвіття колосоподібне, іноді волотеподібне. Приквітки зелені, коротші від чашечки. Віночок 18-30 мм завдовжки, синьо-фіолетовий, з великою серпоподібно зігнутою верхньою губою. Цвіте із травня по вересень і дає багато нектару. Через довгу чашечку в більшості відвідується джмелями, але можуть відвідувати і бджоли.[1]
Вид природньо поширений у Європі, Західній Азії та Північній Африці, південніше 58-ї паралелі. Як інвазійний вид завезений у США. В Україні зустрічається, переважно, у лісових та лісостепових районах. У степовій зоні зустрічається рідко. Росте на сухих луках, лучних степах, серед чагарників, на узліссях і галявинах.
Це незавершена стаття про Глухокропивові.
