Edelveys (lat. Leontopodium)[1] - mürəkkəbçiçəklilər fəsiləsinə aid bitki cinsi.[2]
İkiləpəlilər ilə əlaqədar bu məqalə qaralama halındadır. Məqaləni redaktə edərək Vikipediyanı zənginləşdirin.
Edelveys (lat. Leontopodium) - mürəkkəbçiçəklilər fəsiləsinə aid bitki cinsi.
Leontopodium és un gènere de plantes en la família de les asteràcies, que inclou la flor de neu també anomenada edelweiss en alemany (Leontopodium alpinum[1][2]), una planta ben coneguda de les muntanyes d'Europa. El terme edelweiss es pot, més rarament, referir a uns altres membres del gènere.[3] El gènere conté aproximadament 30 espècies, nadiu a Europa i Àsia (i potser les Amèriques).[4][5]
Leontopodium és un gènere de plantes en la família de les asteràcies, que inclou la flor de neu també anomenada edelweiss en alemany (Leontopodium alpinum), una planta ben coneguda de les muntanyes d'Europa. El terme edelweiss es pot, més rarament, referir a uns altres membres del gènere. El gènere conté aproximadament 30 espècies, nadiu a Europa i Àsia (i potser les Amèriques).
Edelweiss (Leontopodium) er en slægt med 5-6 arter, som er udbredt i Centralasien, Sibirien, Østasien og Europa, med hovedvægten i Kina. Navnet kommer fra tysk: edel = "ædel" + weiss = "hvid". Det er lave stauder med en opret og kolonidannende vækst. Alle dele af planterne – selv blomsterne – er tæt dækket af grålige hår. Bladene er spredte, linjeformede og indrullede med hel rand. Blomsterne er samlet i små kurve, der sammen med en krans af højblade danner den endestillede stand. Frugterne er nødder med fnok.
Beskrevne arter
Die Edelweiß-Arten (Leontopodium) bilden eine Pflanzengattung in der Familie der Korbblütler (Asteraceae). Einige Sorten von wenigen Arten werden als Zierpflanzen verwendet. Die medizinische Wirkung einiger Arten wurde untersucht.
Leontopodium-Arten sind ausdauernde krautige Pflanzen. Sie wachsen aufrecht bis kriechend und erreichen je nach Art Wuchshöhen von (selten nur 1 bis) 5 bis 40 Zentimetern. Bei vielen Arten sind viele Pflanzenteile weiß-wollig behaart.
Die wechselständig und meist schraubig am Stängel verteilten und bei vielen Arten in einer grundständigen Rosette angeordneten Laubblätter sind meist ungestielt. Die Blattspreiten sind beiderseits behaart, oft grauweiß filzig oder wollig. Der Blattrand ist glatt und flach.
Einzeln oder zu dritt bis etwa zu zwanzig sitzen körbchenförmige Teilblütenstände in einem endständigen trugdoldigen Blütenstand zusammengefasst. Der Gesamtblütenstand ist von einem sternförmigen Kranz ausgebreiteter, weiß-wollig behaarter Hochblätter umgeben, die sich meist in Farbe und Größe von den Laubblättern unterscheiden. Die Blütenkörbchen besitzen häutige, bräunliche, transparente Hüllblätter in mehreren Reihen. Die Blütenstandsböden sind flach bis konvex. Es sind Spreublätter vorhanden. Alle Blüten sind eingeschlechtig. In den Blütenkörbchen stehen außen mehr weibliche, fertile Blüten als in der Mitte funktional männliche, fertile Blüten. Die gelben Kronröhren der weiblichen, sehr schlanken Blüten enden in drei bis vier und die der männlichen in fünf aufrechten Kronlappen. Der Griffel besitzt im unteren Bereich Haare, während die zwei Griffeläste unbehaart sind.
Die kleinen Früchte sind Achänen und höchstens spärlich behaart. Der Haarkranz oder Pappus besteht aus einer Reihe an ihrer Basis zusammenhängender Borsten. Im Tiefland kultivierte Leontopodien entwickeln nur grauweiße Blüten.
Die Chromosomensätze betragen n = 7. Viele Arten sind apomiktisch.
Die Gattung Leontopodium wurde 1819 durch Robert Brown in Alexandre Henri Gabriel de Cassini: Bulletin des Sciences, par la Societe Philomatique, Paris, S. 144 aufgestellt.
Die Bestimmung der Leontopodium-Arten ist schwierig, da die Arten oft sehr variabel sind; viele Arten sind apomiktisch. Die Gattung Leontopodium gehört zur Tribus Gnaphalieae (Cass.) Lecoq & Juillet in der Unterfamilie Asteroideae innerhalb der Familie der Korbblütler (Asteraceae).[1]
Leontopodium-Arten sind in Eurasien verbreitet. In China kommen 37 Arten vor, davon 17 nur dort.[2] Das Gesamtareal ist disjunkt, die Vorkommen in den europäischen Gebirgen sind weit entfernt vom Hauptverbreitungsgebiet in den asiatischen Gebirgen und Tibet. Die meisten Arten gedeihen in Asien im Himalaja, Altai, in Sibirien, Japan und China. Das Zentrum der Artenvielfalt ist das tibetische Hochland.[3]
Es gibt je nach Autor 30 bis 40[3] bis 58[2] Arten in der Gattung Edelweiß (Leontopodium):[1][4]
Es wurde eine größere Anzahl von Naturhybriden beschriebenen. Heinrich von Handel-Mazzetti berichtete in den 1920er und 1930er Jahren von einigen Naturhybriden in China. Beispiele dafür sind Leontopodium ×albogriseum Hand.-Mazz. (aus Yunnan) und Leontopodium ×gracile Hand.-Mazz. (aus dem westlichen Sichuan). Nach den Kenntnissen der Bearbeiter der Flora of China ist es jedoch schwierig, sie zu unterscheiden.[2]
Nicht nur das Alpen-Edelweiß, sondern auch andere Arten sind beliebte Symbole, beispielsweise auf Münzen und Briefmarken.
Die Edelweiß-Arten (Leontopodium) bilden eine Pflanzengattung in der Familie der Korbblütler (Asteraceae). Einige Sorten von wenigen Arten werden als Zierpflanzen verwendet. Die medizinische Wirkung einiger Arten wurde untersucht.
Edelvays — murakkabgullilar oilasiga mansub koʻp yillik oʻsimliklar turkumi; manzarali togʻ guli. Vatani — Yevropa, Xitoy, Yaponiya va Sibirda ham uchraydi. Alp togʻlarining ohaktoshli qoyalarida, dengiz sathidan 1700—2300 m balandlikda alp E.i, Sibirda sibir E.i, Himolay togʻlarida himolay E.i oʻsadi. E. poyasining hamma qismi oppoqtuklar bilan qoplangan. Savatchasi tukli qoplovchi tangacha barglar bilan oʻralgan, yulduzsimon murakkab toʻpgul hosil qiladi. E. iyul. avg .da gullaydi. Sibir va himolay E.lari sovuqqa chidamli. Manzarali oʻsimlik sifatida ekiladi.
Leontopodium je rod cvjetnicas iz porodice Asteraceae, koji također uključuje i Bellis perennis (fatimica) i Helianthus anuus (suncokret). Potiče iz Evrope i Azije.[1][2]
Nejasne i pomalo zgusnute "latice" (tehnički gledano, brakteje) mogu se smatrati nalik lavljim šapama— otuda i ime roda je kombinacija starogrčki λέων - léōn = lav + πόδιον - pódion (stopalo, šapa).[3][4]
Runolist je rod trajnica, koji je na Dinaridima Bosne I Hercegovine i okolnih država predstavljen (pod)vrstom Leontopodium nivale subsp. alpinum (sin. Leontopodium alpinum)[5], gdje je zaštićena Zakonom o zaštiti prirode, 1952. na svim prirodnim staništima.
Naseljavaju pukotine i usjeke krečnjačkih stijena pretplaninskog i planinskog pojasa, uglavnom na sjevernim ekspozicijama, ali se u višim staništima ponegdje javlja i na kamenjarskim travnjacima.
Razmnožava sjemenom, ali se može obnavljati i iz korijena.
Leontopodium je rod cvjetnicas iz porodice Asteraceae, koji također uključuje i Bellis perennis (fatimica) i Helianthus anuus (suncokret). Potiče iz Evrope i Azije.
Nejasne i pomalo zgusnute "latice" (tehnički gledano, brakteje) mogu se smatrati nalik lavljim šapama— otuda i ime roda je kombinacija starogrčki λέων - léōn = lav + πόδιον - pódion (stopalo, šapa).
Runolist je rod trajnica, koji je na Dinaridima Bosne I Hercegovine i okolnih država predstavljen (pod)vrstom Leontopodium nivale subsp. alpinum (sin. Leontopodium alpinum), gdje je zaštićena Zakonom o zaštiti prirode, 1952. na svim prirodnim staništima.
Naseljavaju pukotine i usjeke krečnjačkih stijena pretplaninskog i planinskog pojasa, uglavnom na sjevernim ekspozicijama, ali se u višim staništima ponegdje javlja i na kamenjarskim travnjacima.
Razmnožava sjemenom, ali se može obnavljati i iz korijena.
Рунолистовите (науч. Leontopodium) се род на растенија од фамилијата Штитоцветни, во кој спаѓа рунолистот (Leontopodium alpinum[2][3], наречен и „еделвајс“), кој е познат и редок планински цвет во Европа. Поретко под рунолист се подразбираат и други видови од овој род.[4] Родот се состои од 30 видови по потекло од Европа и Азија (а можеби и Америка).[5][6]
Во родот Рунолистови спаѓаат следниве видови
Рунолистовите (науч. Leontopodium) се род на растенија од фамилијата Штитоцветни, во кој спаѓа рунолистот (Leontopodium alpinum, наречен и „еделвајс“), кој е познат и редок планински цвет во Европа. Поретко под рунолист се подразбираат и други видови од овој род. Родот се состои од 30 видови по потекло од Европа и Азија (а можеби и Америка).
Эдельвейс, ак маңдай (лат. Leontopodium) – татаал гүлдүүлөр тукумундагы өсүмдүк уруу. Көп жылдык, бийикт. 5-20 см, жыш ак түктүү чөп. Сабагы бутаксыз, түз өсөт. Жалбырагы сызгычтай же ланцеттей, жээги тегиз, туурасы 3-7 мм, уз. 2-5 см. Чоку жалбырактары саргыч же апакай түстө, жылдыз сымал болуп, бир нече себетчелерин тегеректеп өсөт. Гүлү ак же саргыч , түтүкчөдөй. Э-дин жер жүзүндө 30га жакын түрү Евразияда, Түштүк-Чыгыш Азияда таралган. Кыргызстанда 4 түрү белгилүү, алар деңиз деңгээлинен 2500-3000 м бийиктиктеги тоодогу шалбаада, нымдуу боздөңдө өсөт. Алар өскөн жердеги бардык өсүмдүктөр негизинен жапжашыл болгондуктан, Э. болсо аппак болуп ар кайсы жерден кашкайып, даана көрүнүп турат. Ошого байланыштуу ал эл арасында “Ак маңдай” деп аталат. Европанын көпчүлүк элинде кыз-жигиттин мамилесинин тазалыгынын, актыгынын символу болуп эсептелет.
Эдельвейс, ак маңдай (лат. Leontopodium) – татаал гүлдүүлөр тукумундагы өсүмдүк уруу. Көп жылдык, бийикт. 5-20 см, жыш ак түктүү чөп. Сабагы бутаксыз, түз өсөт. Жалбырагы сызгычтай же ланцеттей, жээги тегиз, туурасы 3-7 мм, уз. 2-5 см. Чоку жалбырактары саргыч же апакай түстө, жылдыз сымал болуп, бир нече себетчелерин тегеректеп өсөт. Гүлү ак же саргыч , түтүкчөдөй. Э-дин жер жүзүндө 30га жакын түрү Евразияда, Түштүк-Чыгыш Азияда таралган. Кыргызстанда 4 түрү белгилүү, алар деңиз деңгээлинен 2500-3000 м бийиктиктеги тоодогу шалбаада, нымдуу боздөңдө өсөт. Алар өскөн жердеги бардык өсүмдүктөр негизинен жапжашыл болгондуктан, Э. болсо аппак болуп ар кайсы жерден кашкайып, даана көрүнүп турат. Ошого байланыштуу ал эл арасында “Ак маңдай” деп аталат. Европанын көпчүлүк элинде кыз-жигиттин мамилесинин тазалыгынын, актыгынын символу болуп эсептелет.
Leontopodium is a genus of plants in the family Asteraceae. The genus is native to Europe and Asia.[1][2] The fuzzy and somewhat stocky "petals" (technically, bracts) could be thought of as somewhat resembling lions' paws—hence the genus name combining Greek léōn ('lion') and pódion ('foot').[3][4][5]
The genus includes the edelweiss (L. nivale),[6][7] a well-known plant from the mountains of Europe. The term edelweiss can, more rarely, refer to other members of the genus.[8]
The following species are currently recognized:[9]
Leontopodium nivale, the edelweiss, has been regarded as a national symbol of Austria, worn as a cap emblem by Austrian troops and displayed on Austrian coins.[10] A song about the plant, written by Oscar Hammerstein, was featured in the musical production The Sound of Music.[11]
L. shinanense Leontopodium is a genus of plants in the family Asteraceae. The genus is native to Europe and Asia. The fuzzy and somewhat stocky "petals" (technically, bracts) could be thought of as somewhat resembling lions' paws—hence the genus name combining Greek léōn ('lion') and pódion ('foot').
The genus includes the edelweiss (L. nivale), a well-known plant from the mountains of Europe. The term edelweiss can, more rarely, refer to other members of the genus.
Leontopodium es un género de plantas con flores perteneciente a la familia de las asteráceas. Comprende 126 especies descritas y de estas, solo 63 aceptadas.[1][2]
El género fue descrito por R.Br. ex Cass. y publicado en Bull. Sci. Soc. Philom. Paris 1819: 144. 1819.[3]
Leontopodium es un género de plantas con flores perteneciente a la familia de las asteráceas. Comprende 126 especies descritas y de estas, solo 63 aceptadas.
Jänesekäpp (Leontopodium) on mitmeaastaste rohttaimede perekond korvõieliste sugukonnast.
Looduslikult levib Euraasia mäestikes, Eestis kasvatatakse iluaedades (eriti kiviktaimlates) püsilillena.
Tuntuim liik on alpi jänesekäpp (Leontopodium alpinum) ehk eedelveiss, (saksa k. Edelweiss), mis on paljudes Euroopa ja Aasia riikides looduskaitse all. Nimetatakse ka alpitäheks (soome k. alppitähti).
Aedades kasvatatakse ka kollakat jänesekäppa (Leontopodium ochroleucum).
Jänesekäpp (Leontopodium) on mitmeaastaste rohttaimede perekond korvõieliste sugukonnast.
Looduslikult levib Euraasia mäestikes, Eestis kasvatatakse iluaedades (eriti kiviktaimlates) püsilillena.
Tuntuim liik on alpi jänesekäpp (Leontopodium alpinum) ehk eedelveiss, (saksa k. Edelweiss), mis on paljudes Euroopa ja Aasia riikides looduskaitse all. Nimetatakse ka alpitäheks (soome k. alppitähti).
Aedades kasvatatakse ka kollakat jänesekäppa (Leontopodium ochroleucum).
Alppitähdet (Leontopodium) on asterikasvien heimoon kuuluva kasvisuku. Alppitähdet kasvavat Euraasian vuoristoissa. Eniten lajeja kasvaa Kiinassa. Useita alppitähtilajeja viljellään perennana.[1]
Euroopanalppitähti.
Japaninalppitähti.
Kiinanalppitähti.
Alppitähdet (Leontopodium) on asterikasvien heimoon kuuluva kasvisuku. Alppitähdet kasvavat Euraasian vuoristoissa. Eniten lajeja kasvaa Kiinassa. Useita alppitähtilajeja viljellään perennana.
Runolist (lat. Leontopodium), rod trajnica iz porodice Compositae kojemu pripada oko 60 vrsta. Na području Hrvatske raste planinski ili krški runolist L. n. subsp. alpinum (sin. Leontopodium alpinum)[1], gdje je zaštićena Zakonom o zaštiti prirode 1952.g. na svim prirodnim nalazištima.
Rasprostranjena je od Engleske, na jug do Sredozemlja, a u Hrvatskoj na gorskim predjelima Dinarida. Vrsta obrašćuje pukotine i police vapnenačkih stijena predplaninskog i planinskog pojasa Dinarskog gorja, i to uglavnom na sjevernim stranama, ali se u višim dijelovima mjestimično javlja i na kamenjarskim travnjacima, npr. na području Zavižana na Velebitu. Raste u opsegu endemičnih biljnih zajednica iz sveze Micromerion croaticae, npr. u as. Asplenio-Silenietum hayekianae. Biljka je trajnica koja se razmnožava sjemenom, ali se obnavlja i iz korijena.
Runolist (lat. Leontopodium), rod trajnica iz porodice Compositae kojemu pripada oko 60 vrsta. Na području Hrvatske raste planinski ili krški runolist L. n. subsp. alpinum (sin. Leontopodium alpinum), gdje je zaštićena Zakonom o zaštiti prirode 1952.g. na svim prirodnim nalazištima.
Rasprostranjena je od Engleske, na jug do Sredozemlja, a u Hrvatskoj na gorskim predjelima Dinarida. Vrsta obrašćuje pukotine i police vapnenačkih stijena predplaninskog i planinskog pojasa Dinarskog gorja, i to uglavnom na sjevernim stranama, ali se u višim dijelovima mjestimično javlja i na kamenjarskim travnjacima, npr. na području Zavižana na Velebitu. Raste u opsegu endemičnih biljnih zajednica iz sveze Micromerion croaticae, npr. u as. Asplenio-Silenietum hayekianae. Biljka je trajnica koja se razmnožava sjemenom, ali se obnavlja i iz korijena.
Leontopodium R.Br. ex Cass., 1817 è un genere di piante erbacee appartenente alla famiglia delle Asteraceae o Compositae.[1]
Il nome del genere (Leontopodium) significa letteralmente “piede leonino”, ed è un adattamento latino del greco “leontopódion” (λεοντοπόδιον) da “léon” (= leone) e “pódion” (= piede), ed è stato introdotto nella nomenclatura floristica dal botanico Robert Brown, nella pubblicazione ”Observations on the Natural Family of Plants Called Compositae” del 1817[2], facendo riferimento alla forma dei capolini fiorali simili ad una zampa di leone[3]. In tedesco prende il nome di Edelweiss.
I dati morfologici si riferiscono soprattutto alle specie europee e in particolare a quelle spontanee italiane.
Sono piante non molto alte (20 – 30 cm). La forma biologica è almeno per le specie europee emicriptofita scaposa, ossia sono piante perenni, con gemme svernanti al livello del suolo e protette generalmente dalla neve, dotate di un asse fiorale eretto e spesso con poche foglie. In genere queste specie sono riccamente lanose per limitare l'eccessiva traspirazione in quanto la maggior parte sono originarie di habitat aridi e secchi. Più il sole è intenso, più si ricoprono della fitta inconfondibile lanugine bianco-argento che rende questo fiore così amabile, tenero e morbido all'aspetto.
Le radici sono secondarie da rizoma.
Le foglie sono sia basali che cauline. Quelle basali formano una rosetta. Sono intere, oblanceolate quelle basali e lanceolate -lineari quelle cauline. Entrambe le superfici possono essere tomentose oppure solo quella inferiore come in Leontopodium alpinum.
Le infiorescenze sono composte da alcuni capolini (3 – 12) raccolti in glomeruli corimbosi terminali circondati da alcune brattee o foglie fiorali. La struttura dei capolini è quella tipica delle Asteraceae: esternamente si ha un involucro campanulato composto da diverse squame che fanno da protezione al ricettacolo sul quale s'inseriscono due tipi di fiori: i fiori esterni ligulati assenti in questo genere, e i fiori del disco centrale tubulosi. Questi ultimi si dividono in due tipi: quelli più periferici sono filiformi e femminili; quelli più interni (centrali) più tubulosi, sono maschili, in realtà sono ermafroditi, ma spesso sono maschili per aborto degli organi del gineceo. L'involucro dell'infiorescenza si compone di diverse vistose foglie bratteali lanceolate, patenti, disposte a stella; la superficie in genere è bianco-lanosa e sono molto più lunghe del diametro del glomerulo di capolini: in effetti è la parte più caratteristica della pianta (assolve alla funzione vessillifera rispetto agli insetti impollinatori). Le squame dei capolini sono colorate di marrone scuro e disposte su più serie.
I fiori sono attinomorfi. Sono tetra-ciclici verticilli: calice – corolla – (androceo – gineceo) e pentameri (calice e formati da 5 elementi)
Dopo la prolungata fioritura, le brattee appassiscono lasciando i capolini femminili fecondati pronti a far maturare i semi. I frutti sono degli acheni granulosi a forma oblungo-ellissoide. Il pappo di colore paglierino si differenzia in setole capillari nei fiori femminili e setole clavate in quelli maschili.
Le specie di questo genere crescono spontaneamente in Asia (India, Cina e Giappone) sulle Ande, sulle Alpi europee e sugli Appennini in particolare l'Appennino Abruzzese. L'habitat tipico sono le zone aride montuose.
La famiglia di appartenenza del genere (Asteraceae o Compositae, nomen conservandum) è la più numerosa del mondo vegetale, comprende oltre 23000 specie distribuite su 1535 generi[4] (22750 specie e 1530 generi secondo altre fonti[5]); mentre questo genere non è molto numeroso: una trentina di specie circa originarie soprattutto dell'Asia Centrale.
È un genere con specie apomittiche[6] (piante a propagazione stolonifera) e quindi di difficile studio. L'origine di questo genere sono le zone montuose calde e aride degli altopiani desertici dell'Asia Centrale. I rilievi montuosi asiatici formatisi nel Miocene hanno contribuito in modo fondamentale alla formazione di varie specie alpine oloartiche[7]. In seguito alcune specie (come ad esempio Leontopodium alpinum e Leontopodium nivale) si sono diffuse in Europa durante le ultime glaciazioni[8]. Il collegamento con le specie asiatiche è dimostrato ampiamente da diversi studi fatti sul genere Leontopodium dai quali risultano gli stretti rapporti filogenetici di parentela con le specie asiatiche pur considerando la notevole disgiunzione geografica tra i due areali[9]. Lo studio appena citato, analizzando le sequenze del ribosoma nucleare e plastidiale di diverse specie del genere Lenotopodium sia europee che asiatiche, ha evidenziato una sostanziale monofilia del gruppo (compreso il genere Sinoleontopodium), identificando all'interno tre gruppi filogenetici, uno di quali è quello europeo che pur formando un gruppo distinto geneticamente risulta in realtà poco divergente dai “parenti” tibetani indicando quindi una separazione avvenuta in tempi relativamente recenti.
L'elenco seguente è una selezione delle specie di Leontopodium[10][11]. Le due uniche specie italiane sono descritte più dettagliatamente.
Leontopodium alpinum
Leontopodium calocephalum
Leontopodium jacotianum
Leontopodium leontopodioides
Leontopodium palibinianum
Leontopodium alpinum
L'unico impiego che attualmente hanno queste piante è nel giardinaggio roccioso e alpino. In effetti non si incontrano grandi difficoltà a coltivarle, basta piantarle sempre a settentrione su substrati leggeri (calcarei), ghiaiosi e ben drenati; pur tuttavia (a parte la specie Leontopodium alpinum impiegata nel giardinaggio europeo fin dal 1776) è soltanto nel 1915 che nelle coltivazioni orticole venne introdotta un'altra specie di questo genere: Leontopodium haplophylloides una “Stella alpina” a fiore profumato di limone proveniente dal Kansu e Szechwan settentrionale[3].
Una stella alpina è effigiata sulla moneta da due centesimi di euro dell'Austria.
Leontopodium R.Br. ex Cass., 1817 è un genere di piante erbacee appartenente alla famiglia delle Asteraceae o Compositae.
Liūtpėdė (lot. Leontopodium) – astrinių (Asteraceae) šeimos augalų gentis, kurioje vienintelė rūšis – alpinė liūtpėdė (Leontopodium alpinum) Vikiteka
Leontopodium er ei planteslekt i korgplantefamilien som inkluderer edelweiss (Leontopodium alpinum[2][3]), ei velkjend plante frå Alpane. I sjeldne tilfelle kan edelweiss referere til slekta.[4] Slekta har om lag 30 artar heimehøyrande i Europa og Asia (og kan hende i Americas).[5][6]
Data knytt til Leontopodium på Wikispecies
Leontopodium er ei planteslekt i korgplantefamilien som inkluderer edelweiss (Leontopodium alpinum), ei velkjend plante frå Alpane. I sjeldne tilfelle kan edelweiss referere til slekta. Slekta har om lag 30 artar heimehøyrande i Europa og Asia (og kan hende i Americas).
Multimedia w Wikimedia Commons Szarotka (Leontopodium R. Br. ex Cass.) – rodzaj roślin z rodziny astrowatych. Rodzaj obejmuje około 35 gatunków[3], a według innych źródeł w obrębie tego rodzaju znajduje się 61 gatunków o nazwach zweryfikowanych i zaakceptowanych, podczas gdy kolejnych 31 taksonów ma status gatunków niepewnych (niezweryfikowanych)[4]. Występuje naturalnie na obszarze od Europy po Chiny i Mjanmę w Azji[5]. Rośnie głównie na terenach górskich, na obszarze południowo-wschodniej Azji[3]. Szarotka alpejska występuje w zachodnich Karpatach, zaś pozostałe gatunki na Dalekim Wschodzie, Syberii i w górach Azji Środkowej. We florze Polski występuje tylko jeden gatunek. Gatunkiem typowym jest L. alpinum Cass.[2]
Byliny dorastające do 10–25 cm wysokości[6]. Pokryte charakterystycznym filcowatym kutnerem[7]. Kwiaty zebrane w kuliste koszyczki na szczytach pędów. Koszyczki te zawierają włącznie kwiaty rurkowate o barwie żółtej lub kremowej i otoczone są filcowato owłosionymi listkami[7]. Wszystkie liście pojedyncze, lancetowate i jak cała roślina pokryte kutnerem[potrzebny przypis]. Kutner ten chroni rośliny zarówno przed zimnem, zbyt dużym parowaniem, a także silnym (w wysokich górach) promieniowaniem słonecznym[6].
Kwitnie od czerwca do sierpnia. Najlepiej rośnie w pełnym nasłonecznieniu. Preferuje gleby wapienne[6].
Niektóre gatunki są uprawiane jako rośliny ozdobne. Są całkowicie mrozoodporne, źle natomiast toleruja długotrwałe, zwłaszcza jesienne deszcze[7]. Szczególnie nadają się do ogródków skalnych. Wymagają słonecznego stanowiska i przepuszczalnego, piaszczystego podłoża. Rozmnaża się je przez nasiona lub podział.
Szarotka (Leontopodium R. Br. ex Cass.) – rodzaj roślin z rodziny astrowatych. Rodzaj obejmuje około 35 gatunków, a według innych źródeł w obrębie tego rodzaju znajduje się 61 gatunków o nazwach zweryfikowanych i zaakceptowanych, podczas gdy kolejnych 31 taksonów ma status gatunków niepewnych (niezweryfikowanych). Występuje naturalnie na obszarze od Europy po Chiny i Mjanmę w Azji. Rośnie głównie na terenach górskich, na obszarze południowo-wschodniej Azji. Szarotka alpejska występuje w zachodnich Karpatach, zaś pozostałe gatunki na Dalekim Wschodzie, Syberii i w górach Azji Środkowej. We florze Polski występuje tylko jeden gatunek. Gatunkiem typowym jest L. alpinum Cass.
Leontopodium é um género botânico pertencente à família Asteraceae[1]. O grupo contém cerca de 60 espécies, entre as quais o edelweiß, a flor mais conhecida dos Alpes.
Leontopodium é um género botânico pertencente à família Asteraceae. O grupo contém cerca de 60 espécies, entre as quais o edelweiß, a flor mais conhecida dos Alpes.
«Leontopodium — World Flora Online». www.worldfloraonline.org. Consultado em 19 de agosto de 2020Leontopodium este un gen de plante din familia Asteraceae, ordinul Asterales.
Planika (znanstveno ime Leontopodium) je rod cvetlic iz družine nebinovk[2][3], v katerega spada 30 vrst. Rastline iz tega rodu so samonikle v Evropi in Aziji ter morda v obeh Amerikah[4][5].
Planika (znanstveno ime Leontopodium) je rod cvetlic iz družine nebinovk, v katerega spada 30 vrst. Rastline iz tega rodu so samonikle v Evropi in Aziji ter morda v obeh Amerikah.
Біло́тка, едельвейс (Leontopodium) — рід родини складноцвітих.
Багаторічні трав'янисті рослини, густо вкриті білими волосками (білоповстисті). В Україні, в Карпатах (хребет Свидовець — г. Піп Іван Чорногорський, г. Близниця), трапляється білотка альпійська (Leontopodium alpinum), поширена також в Альпах на висоті 1700–2300 м над рівнем моря її кошики зібрані в щитовидну головку, оточені горизонтально відлеглими (у вигляді зірки) листками, нижні листки лопатовидні, в розетці; стебла поодинокі, прості. Росте на вапнякових схилах. В Сибіру зустрічається дуже близька до білотки альпійської білотка сибірська (Leontopodium sibiricum), а в Гімалаях — білотка гімалайська (Leontopodium himalaicum). Білотку вирощують як декоративну рослину.
Біло́тка, едельвейс (Leontopodium) — рід родини складноцвітих.
Багаторічні трав'янисті рослини, густо вкриті білими волосками (білоповстисті). В Україні, в Карпатах (хребет Свидовець — г. Піп Іван Чорногорський, г. Близниця), трапляється білотка альпійська (Leontopodium alpinum), поширена також в Альпах на висоті 1700–2300 м над рівнем моря її кошики зібрані в щитовидну головку, оточені горизонтально відлеглими (у вигляді зірки) листками, нижні листки лопатовидні, в розетці; стебла поодинокі, прості. Росте на вапнякових схилах. В Сибіру зустрічається дуже близька до білотки альпійської білотка сибірська (Leontopodium sibiricum), а в Гімалаях — білотка гімалайська (Leontopodium himalaicum). Білотку вирощують як декоративну рослину.
Leontopodium là một chi thực vật có hoa trong họ Cúc (Asteraceae).[1]
Chi Leontopodium gồm các loài:
Leontopodium là một chi thực vật có hoa trong họ Cúc (Asteraceae).
Эдельвейс издавна и по настоящее время принадлежит к любимым цветоводами растениям для альпинариев.
Ботаники Жан-Поль Виньерон и Виржини Лусс, фотографируя цветок эдельвейса в разных лучах спектра, обнаружили, что растение полностью поглощает ультрафиолет. Изучив околоцветники под электронным микроскопом, учёные узнали, что эдельвейсы покрыты крошечными белыми волосками, состоящими из параллельных волокон целлюлозы толщиной по 0,18 микрометра, что близко к половине длины волны ультрафиолета, достигающего Земли. Этот слой волосков поглощает излучение, способное в горах обжечь листья. В то же время такой «фильтр» из волосков пропускает видимый свет, нужный для фотосинтеза. Крем от загара из подобных наночастиц, если он будет разработан на основе этого открытия, сможет обеспечить полную защиту кожи человека от солнечных ожогов.[5]
Эдельвейс для многих стал символом гор, ему посвящаются отдельные лирические произведения[6]. Цветок эдельвейса упоминается в ряде сказочных легенд как образ труднодоступности, любви и удачи[7].
Название этого растения широко используется для обозначения разнообразных объектов, не связанных с ботаникой или естествознанием.
火絨草屬（學名：Leontopodium）屬於菊科，共包含30多種，分布於歐洲與亞洲，包含歐洲著名的高山火絨草（Leontopodium alpinum，又稱歐洲薄雪草或小白花）、礼文薄雪草（Leontopodium discolor，分布日本、韓國與東亞）和玉山薄雪草（Leontopodium microphyllum，台灣特有種）等。其学名来自[λέων] 错误：{{lang-xx}}：文本有斜体标记（帮助）（léōn，狮子）和πούς（pódion，脚），以形容其带绒毛、稍坚实的“花瓣”（实际上是苞片）。[1]
火絨草屬（學名：Leontopodium）屬於菊科，共包含30多種，分布於歐洲與亞洲，包含歐洲著名的高山火絨草（Leontopodium alpinum，又稱歐洲薄雪草或小白花）、礼文薄雪草（Leontopodium discolor，分布日本、韓國與東亞）和玉山薄雪草（Leontopodium microphyllum，台灣特有種）等。其学名来自[λέων] 错误：{{lang-xx}}：文本有斜体标记（帮助）（léōn，狮子）和πούς（pódion，脚），以形容其带绒毛、稍坚实的“花瓣”（实际上是苞片）。
ウスユキソウ属（薄雪草属、学名：Leontopodium）は、キク科キク亜科の1属である。ウスユキソウ Leontopodium japonicum やセイヨウウスユキソウ（エーデルワイス） Leontopodium alpinum などが属する。
ユーラシア大陸の中緯度山岳地帯に広く分布するほか、南米アンデス山脈にも自生している。とりわけヨーロッパアルプスやピレネーに自生するエーデルワイスはミュージカルサウンド・オブ・ミュージックの挿入歌になったこともあって、高山植物の代表的存在として知られている。原語はドイツ語のEdelweiß（エーデルヴァイス）で、「高貴な白」という意味である。オーストリア共和国、スイス連邦の国花としても有名。
日本には北海道から中部山岳地帯にかけて5種と2変種が分布する。主に高山帯に自生するが、低山から亜高山帯にかけて分布する種類もある。
名前のとおり、薄く雪をかぶったような白い花を咲かせる。ただし、本当の花はごく小さく、花のように見えるのは花序の周囲を飾る苞葉と呼ばれる葉で、その表面に白い綿毛が密生しているため、まるで雪をかぶっているように見える。
花期は6月から8月。
この項目は、植物に関連した書きかけの項目です。この項目を加筆・訂正などしてくださる協力者を求めています（プロジェクト:植物／Portal:植物）。 ウスユキソウ属（薄雪草属、学名：Leontopodium）は、キク科キク亜科の1属である。ウスユキソウ Leontopodium japonicum やセイヨウウスユキソウ（エーデルワイス） Leontopodium alpinum などが属する。
_Bureau.jpg)
Karte mit allen verlinkten Seiten: 
_Bureau.jpg)
_Bureau.jpg)
