dcsimg

Граб (рід) ( украински )

добавил wikipedia UK

Опис

 src=
Стовбур старого граба звичайного
 src=
Листя граба східного

Дерева, рідше великі чагарники із поздовжньо-ребристими стовбурами, вкритими гладкою або трохи потрісканою сірою корою. Крона густа і не широка, каркас якої складається з відносно тонких гілок. Листорозміщення дворядне, чергове. Бруньки сидячі, гострі, вкриті лусочками. Листки прості, завдовжки 3-10 см, еліптичні або овальні, двічі зубчасті, з паралельно-пірчастим жилкуванням, у бруньці складчасті, з опадаючими прилистками.

Квітки роздільностатеві, однодомні, запилюються вітром, зібрані в суцвіття-сережки, що розпускаються одночасно з листям. Тичинкові квітки без оцвітини, в бічних вузкоциліндричних сережках з приквітковими лусками, складаються з 4-12 тичинок з тонкими, вгорі роздвоєними нитками та повністю розділеними, волосистими на верхівці пиляками. Маточкові квітки зібрані в малоквіткові верхівкові сережки, сидять попарно в пазухах дрібних, швидко опадаючих покривних лусочок. Кожна маточкова квітка складається з нижньої двогніздої зав'язі з двома довгими, ниткоподібними приймочками, розташованими на короткому стовпчику, що зростається з дрібною, ледь помітною оцвітиною.

Плоди — горішки у кількості 10-30, одногнізді, однонасінні, майже здерев'янілі, поздовжньо-ребристі. Вони сидять в основі листоподібної обгортки (плюски). Насіння не містить ендосперму, з м'ясистими при проростанні, надземними сім'ядолями.

Екологія та поширення

 src=
Чоловічі сережки граба Чоноскі
 src=
Жіночі квітки граба японського

Граб росте повільно, віддає перевагу достатньо зволоженим вапняним, пухким і плодючим ґрунтам; деякі види виносять сухі вапнякові ґрунти. Граби не виносять заболочених і кислих ґрунтів. За ступенем тіньовитривалості окремі види дуже різняться.

Граби розмножуються насінням і вегетативно. Плодоносять рясно і щорічно, утворюють рясну пневу поросль. Кореневі паростки утворюють рідко. Грабовим листям живляться гусінь деяких лускокрилих, в тому числі осіннього та зимового п'ядуна, пірамідальної совки.

Представники роду зростають в Північній півкулі: більшість видів в Азії, особливо в Китаї. В Європі відомі лише два види.

Згідно знахідкам викопних решток, рід був надзвичайно широко поширений в Євразії. З'являється в кінці третинного періоду в Азії і трохи пізніше в Європі, досягаючи найбільшого поширення в міоцені.

Значення і застосування

 src=
Стиглі плоди граба звичайного
 src=
Бонсай з Carpinus laxiflora

Застосовується граб для поодиноких і групових насаджень у парках, в топіарному мистецтві, для створення живоплотів, стін, альтанок. Всі види граба виносять стрижку і завдяки повільному росту тривалий час зберігають штучну форму крони. Граб може бути використаний для створення бонсаїв.

Деревина граба білувато-сіра, її густина в сухому стані становить 750 кг/м3. Твердість за Бріннеллем 3,5 кгс/мм2. Висушується повільно, можуть відбуватися розтріскування. Складний при обробці ріжучим інструментом. Без належної обробки погано протистоїть гнильним процесам. Примхливий при поліруванні, має високий коефіцієнт об'ємного висихання.

З деревини граба виготовляють музичні інструменти, шпон, токарні вироби, покриття для підлоги. Вона здавна застосовувалась в машинобудуванні, зокрема, для виготовлення ткацьких човників. Підлоги з грабового паркету сильно розсихаються внаслідок сезонних коливань вологості.[4].

Види

За відомостями сайту The Plant List рід налічує 41 вид:


Джерела

  1. Entry for Carpinus L.. NCU-3e. Names in current use for extant plant genera. Electronic version 1.0 (en). 24.09.1997. Архів оригіналу за 16.02.2012. Процитовано 08.02.2017.
  2. Genus: Carpinus L. // Germplasm Resources Information Network
  3. Флора СССР // Род 362. Граб — Carpinus L. — Том 5. — Стор. 254–262.(рос.)
  4. Граб (Carpinus) // ТОВ НВФ «ГЕОПРОМ»
  5. The Plant List. (англ.)

Посилання

  • Entry for Carpinus L.. NCU-3e. Names in current use for extant plant genera. Electronic version 1.0 (en). Sept 24, 1997. Архів оригіналу за 2012-02-16. Процитовано 2010-12-03.


лиценца
cc-by-sa-3.0
авторски права
Автори та редактори Вікіпедії
изворно
посети извор
соработничко мреж. место
wikipedia UK