Ше́ршень (Vespa) — рід суспільних жалячих перетинчастокрилих комах надродини справжніх ос та підродини паперових ос.
Шершні мешкають переважно в Північній півкулі. Найбільш відомий шершень звичайний (Vespa crabro), поширений в Європі (за винятком територій, що лежать на північ від 63-й паралелі). Це єдиний вид, що живе в Північній Америці, в Україні і в європейській частині Російської федерації (крім віддалених районів Крайньої Півночі). На сході ареал проживання даного виду простягається на Урал і до Сибіру (виявлений в околицях Ханти-Мансійська). У певних областях знаходиться під загрозою зникнення і потребує охорони. У Північну Америку європейський шершень звичайний був ввезений випадково в середині XIX століття, де і мешкає до сьогодні приблизно в тих же широтах, що і в Європі, але в західній частині Північної Америки ніколи не зустрічався. В Азії європейський шершень водиться в Південному Сибірі, а також у північній і східній частинах Китаю.
Азійський величезний шершень (Vespa mandarinia) живе в Приморському краї, Китаї, Кореї, Тайвані, Камбоджі, Лаосі, Таїланді, В'єтнамі, Індокитаї, Індії, Непалі, на Шрі-Ланці, але найбільш поширений у горах Японії, де він відомий як величезний "горобець-бджола "(Судзумебаті). Крім того, величезний азійський шершень зустрічається у напівсухих субтропічних районах Центральної Азії (Іран, Туреччина, Афганістан, Оман, Пакистан, Туркменістан, Узбекистан, Таджикистан), Південної Європи (Італія, Мальта, Албанія, Румунія, Греція, Болгарія, Кіпр), в Північній Африці (Алжир, Лівія, Єгипет, Судан, Еритрея, Сомалі), по берегах Аденської затоки і на Близькому Сході. А ще це єдиний вид, представлений на Мадагаскарі.
По всій тропічній Азії, а також у Франції та Іспанії зустрічаються азійські хижі оси (Vespa velutina), що будують гнізда відкрито на гілках дерев і полюють на бджіл.
Наслідки укусу шершня залежать від реакції організму та можуть бути різними. Отрута звичайних шершнів менш токсична, ніж бджолина, жало після укусу не залишається в рані, але шершень може завдати декілька ужалень поспіль. Велика кількість отрути шершня викликає досить серйозне запалення. За високої індивідуальної чутливості (алергії) наслідки можуть бути важчими, а за великої кількості укусів, можливий летальний кінець. Ці комахи не сприймають людину природним ворогом, жалять захищаючи гніздо, своє життя.
Якщо біля гнізда було убито шершня, він може вивільняти феромони, які здатні спонукати до агресії інших шершнів. Матеріали, які торкалися до цих феромонів, такі як одяг, шкіра та інше, також можуть провокувати агресію, так само як і певні харчові ароматизатори, такі як бананові та яблучні, й аромати, що містять С5-спирти і складні ефіри С10.
Шершні дуже полюбляють їсти перестиглі фрукти і можуть задля цього повністю в них занурюватися. Якщо випадково зірвати цей фрукт і потурбувати комаху, можна наразитися на укус.
Якщо ненароком стурбувати гніздо українських шершнів, наприклад, у дуплі старого дерева (випадково копнути стовбур ногою, абощо), комахи згодом вилітають, роблять коло, визначають «ворога» і здатні переслідувати його декілька десятків метрів, але, вжаливши та переконавшись, що неприятель віддалився від їхньої домівки, найчастіше повертаються назад. Зазвичай, у таких випадках, можуть вилетіти один-два охоронці, які розвивають велику швидкість і, з розгону, жалять жертву, найчастіше, в голову, або шию (світлі місця). Тож, за наявності в одязі світлого коміру, та прикривши ним шию, з великою ймовірністю, можна припустити, що комаха з льоту вдарить у комір або каптур, та з сприймаючи свою функцію захисту виконаною, повернеться до гнізда. Якщо ж атака припаде на обличчя (щелепу), можна втратити рівновагу і впасти, як після кросу здібного боксера — звичайно не завдяки кінетичній енергії чи імпульсу руху шершня, а радше через реакцію нервової системи на раптове впорскування отрути у м'язи — відомо, що у її складі є нейромедіатор ацетилхолін.
Ше́ршень (Vespa) — рід суспільних жалячих перетинчастокрилих комах надродини справжніх ос та підродини паперових ос.
